tag:blogger.com,1999:blog-66089553606927597572024-02-20T00:31:23.345+02:00Націонал-Комуністичний ФронтAnonymoushttp://www.blogger.com/profile/11095931555034476147noreply@blogger.comBlogger57125tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-82416523154303719012014-02-10T00:05:00.003+02:002014-02-10T00:05:41.840+02:00Декларація Національної Пролетарської Мережі <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjaz0wmk3rF-oCqenBQBiLx1Y2dEc5cCYZcSZZMzf9fz6dH8aKzbKXI38ubXPxFYgBiUJhIwiQweWsQKIutqfGDCcCDG3J7Thr2_QaRQZP2y2RC8_cedJQyuFNC_9XNqPtiEPNT2gWfVr1A/s1600/%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7+%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8-1%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B5.png" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjaz0wmk3rF-oCqenBQBiLx1Y2dEc5cCYZcSZZMzf9fz6dH8aKzbKXI38ubXPxFYgBiUJhIwiQweWsQKIutqfGDCcCDG3J7Thr2_QaRQZP2y2RC8_cedJQyuFNC_9XNqPtiEPNT2gWfVr1A/s1600/%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7+%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8-1%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B5.png" height="188" width="200" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<strong>Декларація Національної пролетарської мережі до трудящих і народів світу.</strong><br /><br />Капіталістичний лад, що охопив до теперішнього часу всі розвинуті людські суспільства, вичерпав свій прогресивний потенціал, раніше необхідний людству. Капіталізм породив глобальне світове виробництво, яким тепер не в силах управляти, будучи джерелом криз і соціальних потрясінь, а також екологічних проблем, викликаних жадібним і непланомерним поглинанням ресурсів і зневагою до більш безпечного виробництва. Капіталізм створив клас пролетарів, трудящих, що позбавлені приватної власності і продають свою робочу силу, кооперував його працю в промисловому виробництві, ввів до нього працівників розумової праці, став для нього джерелом гноблення та експлуатації, підготувавши, таким чином, свого могильника. Капіталізм породив злидні і нужду, якими охоплено як окремі шари, так і цілі народи в так званих «країнах третього світу», і які лише підсилюють невдоволення і гнів, час від часу виливаються в протести, перевороти і громадянські війни. Нарешті, капіталізм організував нації і кинув етноси в зовсім нові умови, але він же до теперішнього часу став ярмом на шиї у тих і інших, змушуючи нації служити інтересам підтримання системи, зводячи їх діяльність до грабунку або рабської праці, провокуючи кровопролитні зіткнення між ними, руйнуючи умови життя етносів.<br /><br />На початку минулого століття, тоді ще зростаючий, капіталізм був приголомшений Великою пролетарською революцією в Росії, яка стала відповіддю трудящих на імперіалістичну бійню Першої світової війни. У XX столітті визвольний рух африканських і азіатських націй, продовжуючи традиції багаторічної боротьби пригноблених народів, поклав кінець колоніальним імперіям. Але, незважаючи на те, що ці грандіозні рухи потрясли капіталістичну систему, вони не змогли її зламати, більше того, авангард цих рухів сам підлаштувався під інтереси капіталізму. Народжений Жовтнем Радянський Союз швидко перетворився в державу нових панів замість старих, а комуністичні партії вступили на шлях угодовства і зради пролетарських інтересів, ставши сьогодні органічною частиною буржуазної політичної системи. Визвольні рухи колишніх колоній умонтувалися в нову, неоколоніальну систему, так і не завершивши повного звільнення своїх націй. Нарешті, серед тих народів, що не отримали навіть політичної незалежності, ряд організацій, по суті, пішов на угоду з гнобителями або з імперіалістами більш високого порядку і не здатний далі виконувати завдання народного визволення.<br /><br />Сьогодні більшість партій і рухів, які йшли в авангарді класової і національно-визвольної боротьби, підлаштувалися під існуючу систему і вже не представляють тих, від чиєї особи говорять. Революційні ж сили перебувають у стані організаційної та політичної роздробленості, не маючи міцної міжнародної структури, яка дозволила б їм вести злагоджену і координовану роботу. Ми не задоволені таким станом справ і, в якості першого кроку до його зміни, проголошуємо створення Національної пролетарської мережі - органу, який дозволить забезпечити інформаційну, політичну і теоретичну взаємодію між національно-класовими групами різних країн і народів.<br /><br />Ми започатковуємо нашу Мережу на жорстких принципах, головні з яких - корінні революційні зміни, громадська власність і безумовна свобода народів.<br /><br />Наша класова лінія впирається в рішучий розрив пролетарів з класом буржуазії і набуття ними політичної незалежності, створення самостійної політичної сили для взяття влади.<br /><br />- Революційний абсентеїзм. Заперечення парламентаризму і курс на створення партії пролетаріату, незалежної від буржуазних структур, органів та інститутів.<br /><br />- Заперечення реформізму на користь наступальної пролетарської демократії. Завоювання найближчих умов з метою розширення і поглиблення боротьби .<br /><br />- Заперечення принципів класової співпраці гноблених і гнобителів, з чийого б боку (профспілкової , партійної , національної) вони не виходили.<br /><br />Основою нашої національної лінії є не тільки набуття народами свободи, а й напрямок всіх їх прогресивних і творчих сил на боротьбу з капіталістичною системою.</div>
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
<div style="text-align: left;">
- Визнання за кожною нацією права на самовизначення, автономію чи повне відділення і рішучий захист цього права.<br /><br />- Відмова від співпраці з національною буржуазією, виставлення націонал-пролетарської альтернативи буржуазному націоналізмові.<br /><br />- Розмежування з будь-якими формами ксенофобії та шовінізму, співпраця трудящих всіх народів у боротьбі з правлячим класом, відмова від посягання як на народи, так і на особистість за національною або етнічною ознакою.<br /><br />- Визнання важливості національного чинника у боротьбі, захист вільного розвитку народів на противагу буржуазному космополітизму.<br /><br />Даною декларацією стверджуємо створення міжнародної національно класової структури - Національної пролетарської мережі.<br /><br />Пролетарі і пригноблені народи всіх країн, єднайтеся!<br /><br />Волю народам - Волю людині!</div>
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
<div style="text-align: left;">
http://np-network.blogspot.com</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-90952139460071646372014-02-09T18:11:00.002+02:002014-02-09T18:11:27.510+02:00Ответ для ГКМ<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhHmgm68HIIBuYxF_CQqqbRbj9_CLcisKd0Ka45IE-oDLYrjZD0BtNItZe2tQx1EsJA1uPBCO1F9qmUv6fg7LogFrp8kw7-BqGFES7Ecqx812LVk6E5HeoLOQKxWhNuBvM0sjwXSeQJalQ3/s1600/PvmzDzOt9MY.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhHmgm68HIIBuYxF_CQqqbRbj9_CLcisKd0Ka45IE-oDLYrjZD0BtNItZe2tQx1EsJA1uPBCO1F9qmUv6fg7LogFrp8kw7-BqGFES7Ecqx812LVk6E5HeoLOQKxWhNuBvM0sjwXSeQJalQ3/s1600/PvmzDzOt9MY.jpg" height="213" width="320" /></a></div>
Недавно на сайте дружественной организации «Группа коммунистов-максималистов» был опубликован текст речи представителя НКФ, провозглашенный на евромайдане в Артёмовске (http://levcom.org/content/rech-chlena-nkf ). Мы очень благодарны российским "коммунистам-максималистам" за публикацию и помощь в ознакомлении русскоязычных левых с нашими идеями, но некоторые комментарии и критика редколлегии «Максималиста» нашего движения удивили.<br />
<br />
Например, нам приписали иллюзии в отношении государства. Не будем скрывать, что вопрос государства в нашем товариществе до сих пор остаются объектом<br />
дискуссии, но общее мнение у нацкомов есть – сегодняшнее государство должно быть уничтожено и на его замену построена республика трудящих. Будет ли эта республика государством в понимании этого слова коммунистами-максималистами – это уже вопрос определения. Но в любом случае мы, нацкомы не можем говорить о том, что после национальной, локальной революции в Украине, у нас может восторжествовать анархия в хорошем понимании этого слова теоретиков-утопистов. Мы предполагаем, что стирание различий между работниками физического и умственного труда, отмена денег, полная автоматизация производства – это дело не одного дня, и отсутствие сегодняшнего государства и будущего коммунистического общества после революции должен заполнить демократический орган, который поможет осуществить управление общества самим собой. В нашем представлении это народная социалистическая республика.<br />
<br />
Ни в коем случае мы не ставим построение этого условно государственного образования конечной целью нашей борьбы. Даже в сегодняшней нашей программе мы чётко указываем, что программа НКФ рассчитана только на построение социализма, а написание программы построение коммунистического общества оставляем уже всему сознательному народу после революции. http://nazkom.blogspot.com/p/blog-page_26.html<br />
Ну и завершая вопрос государства, хотим обратить внимание, что коммунизмом мы всегда называли бесклассовое и бесгосударственное общество, а значит и цели у нас соответствующие.<br />
<br />
Далее товарищи пытаются убедить нас стать на позиции федерализма. Пытаются потому, что мы и так на этих идеях стоим уже давно: «І вже точно протиприродні ідеї «громадянського націоналізму» не можуть бути кроком в бік інтернаціоналізму! Чи маємо ми право інтегрувати в українську націю кримських татар і приазовських греків, знищуючи їх тим самим? Чи маємо ми право нав'язуваи свою мову і свої традиції іншим народам, які жили на своїх землях споконвічно, а з нами об'єднані лише одним – спільною належністю до одних і тих самих панів, належністю до буржуазної держави Україна?<br />
<br />
Чи не була би культурна сегрегація, пропонована справжнім, не справжніським, а етнічним націоналізмом, більш справедливою по відношенню до всіх нації Землі, які не мають сьогодні державності? Хіба соціалістична ідея федералізму – це не варіант сегрегації, де кожен населений пункт, його працюючі громадяни самі обирають, приміром, мову офіційного вжитку?» («На захист етнічного націоналізму» http://vk.com/wall-50380361_1725 )<br />
<br />
Предположение же про то, что в идеях НКФ законсервировать нации в сегодняшнем виде на тысячу лет – вообще не понятно откуда взята. Мы всегда выступали за развитие наций, обагащение их культуры. Планов же на ближайшее тысячелетие мы пока не строим.<br />
Как видим, в своей критики про украинских нацкомов российские товарищи из ГКМ пользовались в основном стереотипными представлениями о национализме. Все замечания коммунистов-максималистов попали аккурат «в молоко», или же они просто являются недопониманием нашей риторики. В любом случае это скорее указывает на необходимость установление общей системы понятий, терминов и определений, чем на существенные различия идеологий.<br />
<br />
Товарищество НКФ благодарит Группу коммунистов-максималистов за начало этой дискуссии и надеется на дальнейшее развитие нашей метакоммуникации!Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-43465543010208359182014-01-23T14:33:00.003+02:002014-01-23T14:33:34.460+02:00За мир, за волю, за кращу долю!<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOvXgSY-t2DKPUFaAr9gYgm-J13dpmslLmg8E1DNcBI8-53GBAqq0uYELFNseZK95ierSXRn2gqAfPt9zCoOtfJl3nmOlmS7yaX4eO-xuKOWb-3RJK3KTMzriPGm4GgjsEiFXR_CdoLelT/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC666%D0%B5%D0%BD%D0%B8-1e.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOvXgSY-t2DKPUFaAr9gYgm-J13dpmslLmg8E1DNcBI8-53GBAqq0uYELFNseZK95ierSXRn2gqAfPt9zCoOtfJl3nmOlmS7yaX4eO-xuKOWb-3RJK3KTMzriPGm4GgjsEiFXR_CdoLelT/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC666%D0%B5%D0%BD%D0%B8-1e.jpg" height="400" width="266" /></a><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">Останні події це не кінець, це тільки початок. Режим захищається, режим стоїть, режим укріплюється, але з ним сильнішає й народний гнів. Попереду довга боротьба, і не відомо що буде завтра, але сильні духом люди зараз потрібні як ніколи. Вставайте, пробуджуйтесь, рвіте кайдани та робіть посильний внесок в загальну справу. Наша справа - свята, бо вболіваємо за волю народа. І не має значення хто ти, націоналіст, соціаліст, комуніст, анархіст чи прибічник "третього шляху", бо режим знищить усіх, а значить і боротися треба усім. </span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">Ставайте до боротьби, українські трударі! </span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">За мир, за волю, за кращу долю!</span>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-28879982066813352582014-01-23T14:32:00.003+02:002014-01-23T14:32:52.320+02:00Пролетарський націоналізм<div style="text-align: justify;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhnD9Tm2WAVaL6ycS-hGRFnTBRPKL9sFbVcqJTcL7TBvz1XpF5LbCcXddl9pmIdMYlTmrgWvHSDj25x1cUP37ChSdtlLP2lWsUe56TQW2BhBqKAhu_EyL9djRngzL_95sRfgyrReTnLnngS/s1600/IaApZWKHO2I.jpg" imageanchor="1" style="background-color: white; clear: left; float: left; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhnD9Tm2WAVaL6ycS-hGRFnTBRPKL9sFbVcqJTcL7TBvz1XpF5LbCcXddl9pmIdMYlTmrgWvHSDj25x1cUP37ChSdtlLP2lWsUe56TQW2BhBqKAhu_EyL9djRngzL_95sRfgyrReTnLnngS/s1600/IaApZWKHO2I.jpg" height="400" width="247" /></a><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">Пропонуємо вашій увазі тези наших російських товаришів з Організації соціалістичного покоління з приводу поняття «пролетарський націоналізм»</span></div>
<span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;"><br /></span>
<span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">«Складовою нашої позиції в національному питанні є пролетарський націоналізм. Для людей, знайомих з політичної картиною, зокрема, з лівою і марксистською політикою, таке словосполучення може здатися дивним, адже націоналізм традиційно відносять до "правих" елементів. Прояснити нашу позицію мають наступні тези, присвячені нації і національному питанню.</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">Тези про націоналізм</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">1. Націоналізм є різновидом патріотизму - квазіідеологією, заснованою на відношенні особистості (спільності) до суспільства (соціально- історичного організму) . Це відношення відображено в понятті "вітчизна", яке, залежно від характеру цього відношення, може бути пов'язано з такими соціальними утвореннями як плем'я (племінний патріотизм , трибалізм ), держава (державний патріотизм, етатизм) або нація в нашому випадку.</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">2. Нація - це сукупність людей, які мають спільну батьківщину, а сам концепт "батьківщина" стає основою політичної спільності. Підданці однієї держави як правило живуть в одному соціорі, але вони необов'язково сприймають його як свою спільну вітчизну. Вони об'єднані лише загальною політичною владою, яка сама себе визначає як "вітчизна" і виступає як зовнішня сила по відношенню до всіх хто цю владу не формує, але при цьому знаходиться в залежності від неї (муштровані селяни йшли на війну з примусу, але не по свідомості загальної необхідності в цій війні і навіть коли вони захищали свій дім, вони захищали себе, а не спільну вітчизну) . Умовами такої спільності є спільність території (приналежність до одного геосоціора , тобто країни), спільність економіки (внутрішній ринок і економічні відносини, що зв'язують всі частини соціора в один господарський організм) і спільність культури (особливо загальний менталітет і мова).</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">3. Нація може формуватися навколо одного етносу та його культури (етнонація) або навколо соціора в цілому, синтезуючи елементи різних етнічний культур (соціонація) . Відповідно різним буде і націоналізм - етнічним (коли приналежність до нації визначається приналежністю до етносу) або громадянським (коли членом нації є кожен хто вважає даний соціор своєю батьківщиною, а його інтереси власними). При цьому важливо відзначити що сама нація - це об'єктивне утворення (але не природне, а соціальне), оскільки хоча і створюється національним рухом, формується в історичних умовах, що не залежать від свідомості людей. Тобто сама нація і нація, як її представляє націоналістична ідеологія - не одне і те ж.</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">4. Націоналізм сам по собі - не ідеологія (оскільки містить в собі тільки ставлення до суспільства, ще не оформлене з т.з. інтересів різних сил цього товариства і тому ще не містить інструкції для політичної діяльності), але як будь-яка форма політичної свідомості, він має ідеологічний характер. Ідеологіями є консерватизм, лібералізм і соціалізм, їх варіанти і поєднання. Відповідно немає націоналізму взагалі, а є націоналізм консервативний (основна частина націоналістичних ідеологій ), ліберальний і соціалістичний, націоналізм як самоідентифікація різних політичних сил.</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">5. Через класову неоднорідності нації, націоналізм також має класовий характер. Відповідно трьом основним класам капіталістичного суспільства, можна виділити буржуазний , дрібнобуржуазний і пролетарський націоналізм. Буржуазний націоналізм розглядає національну буржуазію (ширше - еліту, привілейований прошарок) як рушійну силу нації, протиставляючи її іноземній або транснаціональній. Дрібнобуржуазний націоналізм або ігнорує поділ нації на класи, або закликає до класової співпраці в ім'я єдності нації, при цьому завжди в якості спільного ворога розглядається інша нація чи етнічна спільність (наприклад, американці, кавказці, євреї та ін.). Пролетарський націоналізм бачить рушійну силу нації в пролетаріаті (ширше - трудящих, маси), при цьому в якості ворога нації розглядаються внутрішні паразити (експлуататори, клептократії, кримінальні елементи та ін.) Націоналізм як соціальне явище поєднує в собі всі три типи, але є націоналізм і є націоналізми.</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">6. Протилежність націоналізму зазвичай називають інтернаціоналізмом, що означає відношення до людства в цілому і окремо від національних відмінностей. Однак не можна сказати що інтернаціоналізм є запереченням націоналізму (тобто антинаціоналізм) яким може бути тільки інший націоналізм. Як і націоналізм, інтернаціоналізм неоднорідний. Протилежностями трьох типів націоналізму відповідно будуть транснаціоналізм або глобалізм (квазіідеологією транснаціональної буржуазії , що пропонує стирання національних кордонів заради полегшення ринкових відносин), космополітизм (заперечення національної ідентичності та специфіки як таких, абстрактний "загальнолюдський" гуманізм) і пролетарський інтернаціоналізм (міжнародне співробітництво пролетаріату, ідея "дружби народів") . При цьому "протилежності " нерідко поєднуються - наприклад, расизм зазвичай включає в себе дрібнобуржуазний націоналізм і космополітизм, протиставляючи себе будь-якому іншому націоналізму і інтернаціоналізму. Поєднання будь-якого націоналізму з інтернаціоналізмом можна назвати наднаціоналізм (націоналізмом, що виходять за свої межі) .</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">7. Будь-яка культура завжди має два аспекти - локальний (національний) і глобальний (загальнолюдський ), точно так само як і особистість містить у собі індивідуальне і колективне, при цьому одне не може суперечити іншому, тому що обидва відносяться до однієї і тієї ж сутності. Наприклад, наука одночасно локальна (як частина культури) і глобальна (як відображення природи). Ідеологія створюється в конкретному суспільстві і в конкретній культурі, але при цьому вона за своїм призначенням адресована будь-якому суспільству з будь культурою (оскільки відображає в першу чергу загальні - економічні протиріччя, з чого випливає що не можна ототожнювати лібералізм і західну культуру, в якій він спочатку виник), і навпаки - вона може створюватися як універсальна, але при цьому у неї завжди будуть національні варіації (як це було у випадку з радянським, китайським, кубинським та ін соціалізмом ) .</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">8. З огляду на спільність класових інтересів (які також мають локальний і глобальний аспекти) пролетарський націоналізм тотожний пролетарському інтернаціоналізму, обидва представляють собою різний масштаб однієї і тієї ж класової боротьби. Розбіжність між ними (наприклад, сприйняття гастарбайтерів як ворогів російського пролетаріату) обумовлено виключно впливом буржуазних і дрібнобуржуазних тенденцій. Подолати це протиріччя повинен соціалістичний наднаціоналізм .</span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">9. Нація є продуктом індустріального суспільства, типом суспільства на індустріальній стадії. За цим некоректно, з одного боку, говорити про наявність націй в минулому, а з іншого боку, розглядати саму націю як щось вічне і незмінне. Наступною стадією після нації повинна бути наднації як об'єднання соціора на основі більш розвиненої економіки та ідеології (як, наприклад, СРСР), яка може включати в себе кілька націй (також як і в нації можна виявити окремі субнаціі). Метою соціалістичного наднаціоналізму також має бути будівництво глобальної наднації (як глобального проекту, альтернативного буржуазному глобалізму і містечковому націонал-сепаратизму) , в якій би було поєднано все найкраще що створено у всіх культурах.»</span><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-32458792388178893992014-01-18T00:27:00.002+02:002014-01-18T00:27:52.965+02:00До відродження української "червоної" ідеї!<div style="text-align: justify;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKgcdnV2lCGRTdZpQWm1kC7Cur69yTBEUd2-GUMHAHkcPJWHF272HNh-Mji5XYkI9tgKwpRsoYP4B-pmCcPHVpltB-jKn3AUHMJ3PYTef5S52pej_pxhq6lc1Hal3UihHFWLiervW_LPQL/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-1e.png" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKgcdnV2lCGRTdZpQWm1kC7Cur69yTBEUd2-GUMHAHkcPJWHF272HNh-Mji5XYkI9tgKwpRsoYP4B-pmCcPHVpltB-jKn3AUHMJ3PYTef5S52pej_pxhq6lc1Hal3UihHFWLiervW_LPQL/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-1e.png" height="320" width="212" /></a><div style="text-align: justify;">
Коли "червона" ідея під ліберальною та правонаціоналістичною пропагандою стала уособлюватись із сталінізмом, уярмленням українського народу та російським імперіалізмом, ми закликаємо повернутись до традицій українських народників, соціалістів та марксистів та згадати забуту спадщину. Ми повинні згадати, що колись червоний прапор був символом соціальної та національно-визвольної боротьби в Україні, а не символом диктатури; згадати ідеї Івана Франка, Лесі Українки, Лева Юркевича, Василя Шахрая, Миколи Зібера, Юліана Бачинського, Миколи Скрипника, Романа Роздольського та ін; використовувати ті знання зараз, у часи нового уярмлення українського народу олігархами, бандитами та провідниками російського імперіалізму. Повернення до української "червоної" ідеї є найбільшим нонконформізмом у сучасній "великій" та "вуличній" політиці, спроба поєднати комуністичну ідею, ідею національного визволення через соціальну революцію та національне відродження у самостійній українській соціалістичній державі без партій і самопроголошених диктаторів.</div>
</div>
<br />
<br />
<!-- Blogger automated replacement: "https://images-blogger-opensocial.googleusercontent.com/gadgets/proxy?url=http%3A%2F%2F3.bp.blogspot.com%2F-REUy5d_G4hA%2FUtmt3zR3AKI%2FAAAAAAAAAyk%2FITRn2z0vyyw%2Fs1600%2F%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7%2B%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8-1e.png&container=blogger&gadget=a&rewriteMime=image%2F*" with "https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKgcdnV2lCGRTdZpQWm1kC7Cur69yTBEUd2-GUMHAHkcPJWHF272HNh-Mji5XYkI9tgKwpRsoYP4B-pmCcPHVpltB-jKn3AUHMJ3PYTef5S52pej_pxhq6lc1Hal3UihHFWLiervW_LPQL/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-1e.png" -->Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com3tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-17954309493700734582014-01-18T00:25:00.001+02:002014-01-18T00:25:09.489+02:00Янукович підписав усі прийняті Радою закони.<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhNeTTfIJEipj6yjgHxRKXGnW-vTZO2-GbnCR7Q28cmZucSi8bmXfO_YipfM5_IttXlXsck0lXK6JrPTv2tPtj-4V1_wbdOmUg9yCIjTsW3ImZjKA8FEIdW1adJFTnuTIjiAmGBh64ZFbYM/s1600/1389937201_dyktatura.jpg" imageanchor="1" style="background-color: white; clear: left; float: left; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhNeTTfIJEipj6yjgHxRKXGnW-vTZO2-GbnCR7Q28cmZucSi8bmXfO_YipfM5_IttXlXsck0lXK6JrPTv2tPtj-4V1_wbdOmUg9yCIjTsW3ImZjKA8FEIdW1adJFTnuTIjiAmGBh64ZFbYM/s1600/1389937201_dyktatura.jpg" height="278" width="320" /></a><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">Янукович підписав усі прийняті Радою закони під час скандального голосування руками 16 січня. Про це йдеться у повідомленні на сайті президента. </span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">Зокрема, Янукович підписав такі закони: </span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">1.Про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян"; </span><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;">2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів; </span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17.600000381469727px;"><br />3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі";<br />4. Про внесення змін до регламенту Верховної Ради;<br />5. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження";<br />6. Про внесення зміни до закону "Про безоплатну правову допомогу" щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення";<br />7. Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу;<br />8. Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців;<br />9. Про внесення зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму;<br />10. Про внесення змін до закону "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань".<br /><br />Разом з тим, як повідомляють деякі регіонали, в Партії регіонів, 95 % депутатів з фракції самі не знали, за що вони голосують.<br />Тому ж невеликій кількості членів фракції, які запитували голови Ради Володимира Рибака про доцільність їхнього голосування, спікер відповів, що на прийнятті цих законів наполягав президент при особистій зустрічі.<br />У четвер більшість у Верховній Раді ухвалила низку законів без обговорення і без участі депутатів від опозиції, голосами членів фракцій Партії регіонів, КПУ, а також деяких позафракційних.<br />За частину цих законів голосували відразу за основу і в цілому, і без електронної системи - підняттям рук.<br /><br />Прийнявши ці антинародні та антидемократичні закони, влада дала чітко зрозуміти, що стала на шлях до диктатури та авторитаризму, півторюючи російський сценарій. Варто зазначити, що теперішня диктатура є диктатурою великого капіталу та його власників - олігархів, але при цьому за "скандальні закони" голосувала так звана "Комуністична Партія України". КПУ остаточно продалася олігархічній верхівці та буде усіляко підтримувати бандитський режим.</span><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-9841660024978253392014-01-10T23:25:00.002+02:002014-01-10T23:25:53.225+02:00Розклейка листівок Активістами артемівського, нікопольського та маріупольського осередків Націонал-Комуністичного Фронту, була проведена розклейка листівок з агітацією проти інтеграційних ідей.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhWtHD8N6GU6pG90GLtBuWaijIeuK6wvstl9C4PUBwT7KFpvMDwsHpiBeBgYCUVGl4JZ6M41E61IWK4YPGo1-HWTgiCgPwLWQVYBGfigOz6ufS1-2IrEfn4dZTssDPz5ftDPciL7sXGe-xt/s1600/ELbZvn_rEJk.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhWtHD8N6GU6pG90GLtBuWaijIeuK6wvstl9C4PUBwT7KFpvMDwsHpiBeBgYCUVGl4JZ6M41E61IWK4YPGo1-HWTgiCgPwLWQVYBGfigOz6ufS1-2IrEfn4dZTssDPz5ftDPciL7sXGe-xt/s1600/ELbZvn_rEJk.jpg" height="200" width="150" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj9zWoEI9yWl_tBaBMREM74XHN8MxUvTbSlVlg71xha8ihcFkNWzljcwvp-kdbm9ZoDRAc9pxZnp4SruP67oZWL1QNgSJ2NINGz_e_BQ91JRscI0D7FCWmpRyFq6RNkLJDyFXmZYewJQfd6/s1600/QmE4HX5ShME.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em; text-align: center;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj9zWoEI9yWl_tBaBMREM74XHN8MxUvTbSlVlg71xha8ihcFkNWzljcwvp-kdbm9ZoDRAc9pxZnp4SruP67oZWL1QNgSJ2NINGz_e_BQ91JRscI0D7FCWmpRyFq6RNkLJDyFXmZYewJQfd6/s1600/QmE4HX5ShME.jpg" height="200" width="112" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgzXfq5ywGR37tk8XK8UJFuEVpcF18Ar8tzpLPhoWFbbmv_S8XcEOo1o3CcuP07xf1Cv6SWZ7WnLU4pEAdp48ZPC7Pb3T0BKpokMV9niekmnRw-ECB88aZ5PkjxXBRivA_KXUd9HDELV1Nu/s1600/VhsCoOcSxRA.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgzXfq5ywGR37tk8XK8UJFuEVpcF18Ar8tzpLPhoWFbbmv_S8XcEOo1o3CcuP07xf1Cv6SWZ7WnLU4pEAdp48ZPC7Pb3T0BKpokMV9niekmnRw-ECB88aZ5PkjxXBRivA_KXUd9HDELV1Nu/s1600/VhsCoOcSxRA.jpg" height="200" width="150" /></a></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4pOnKt95UCQlnuQ9ZSpFDWuAfxIUBx6H6jp0ROCavHbNcI01tDNBBuv2k-3s6qaAm1YkywMIuUlVeXb44AQo_MmUDfL2p3ZtHmbiKpUqPqL5q_-TDXiqoedKHac3C8yiebDVuXwr-nfpY/s1600/Mo-BbwlVDgk.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4pOnKt95UCQlnuQ9ZSpFDWuAfxIUBx6H6jp0ROCavHbNcI01tDNBBuv2k-3s6qaAm1YkywMIuUlVeXb44AQo_MmUDfL2p3ZtHmbiKpUqPqL5q_-TDXiqoedKHac3C8yiebDVuXwr-nfpY/s1600/Mo-BbwlVDgk.jpg" height="200" width="150" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjn0JoU_M8f6JJMIkBtINy_jC4HkQ1JG8sk0ajC0-OYDTc6Q_IryrbTdT4soFcXHll0sQ1IxsXbD2TeSfQvOfjkUo0F_bg6QdiZcZdaMJVDhCOMuxQ-hRcd7pYT-NxttK_j8DGDqSR4wykk/s1600/L2bw-6VPVDE.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjn0JoU_M8f6JJMIkBtINy_jC4HkQ1JG8sk0ajC0-OYDTc6Q_IryrbTdT4soFcXHll0sQ1IxsXbD2TeSfQvOfjkUo0F_bg6QdiZcZdaMJVDhCOMuxQ-hRcd7pYT-NxttK_j8DGDqSR4wykk/s1600/L2bw-6VPVDE.jpg" height="200" width="150" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjRhzzA2jbJSJy5rCke-3bxzGME_m6oQzlG_3nrOh2_ImMqzX4PpJv3zwmKNAX_xbZZhURSgKbCljkZA5aqE7pEGdXQ1qjJ5PI7M_tvYaPZy5yg4insx0KiyRI2c50Az9pYpU8dGIXbeFml/s1600/fhgupWBlV7c.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjRhzzA2jbJSJy5rCke-3bxzGME_m6oQzlG_3nrOh2_ImMqzX4PpJv3zwmKNAX_xbZZhURSgKbCljkZA5aqE7pEGdXQ1qjJ5PI7M_tvYaPZy5yg4insx0KiyRI2c50Az9pYpU8dGIXbeFml/s1600/fhgupWBlV7c.jpg" height="200" width="112" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhJvITx8JhALhw5M9fvHmiAzlPKEZDuGeGkmBTbQ5KLa7kbAmdItmaWtkcphdQo30rdAChCUVJvs3Ri7adxsj257E2NIk2VQ_B05CxCtQeLWR8vy5jlOW1apjwQSRB2Z15J-4RpldUi4qiX/s1600/YyEMXZ1bEhA.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhJvITx8JhALhw5M9fvHmiAzlPKEZDuGeGkmBTbQ5KLa7kbAmdItmaWtkcphdQo30rdAChCUVJvs3Ri7adxsj257E2NIk2VQ_B05CxCtQeLWR8vy5jlOW1apjwQSRB2Z15J-4RpldUi4qiX/s1600/YyEMXZ1bEhA.jpg" height="200" width="112" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjEso_pjoAnzrAch1Q0BctPMhmMSBTcpnIFr6qUazNtPAYWAF2mftXGO0hXom1rYhyphenhyphen9pEHOmIlH7kRUZkPjtVJdk0Lg5IvRZVPP29H_a0GQdFfWdLlos5T_68nno7eebj6KZtXhxqa1zntB/s1600/wz-KAj2yMTs.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjEso_pjoAnzrAch1Q0BctPMhmMSBTcpnIFr6qUazNtPAYWAF2mftXGO0hXom1rYhyphenhyphen9pEHOmIlH7kRUZkPjtVJdk0Lg5IvRZVPP29H_a0GQdFfWdLlos5T_68nno7eebj6KZtXhxqa1zntB/s1600/wz-KAj2yMTs.jpg" height="200" width="112" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgAmE0PPjacNqYpPNSiCLXXdzqg7H2Eh-y2ye0R98NTrXog06BMMvuQ8vohd3hfPo2KMPu0X_5Q0qFIZHgga3eQPvCrUZBa4FT4L43kvQfpw_Bj1jujo01Vvp8XfCx3hKOItQrHjzGty8zW/s1600/NdqUFCgNYzo.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgAmE0PPjacNqYpPNSiCLXXdzqg7H2Eh-y2ye0R98NTrXog06BMMvuQ8vohd3hfPo2KMPu0X_5Q0qFIZHgga3eQPvCrUZBa4FT4L43kvQfpw_Bj1jujo01Vvp8XfCx3hKOItQrHjzGty8zW/s1600/NdqUFCgNYzo.jpg" height="150" width="200" /></a><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiF0vv9f_zxqZU8iFrpboYhyphenhyphenmKNYNqiEFEm66D_LjS54xRCx9-XpHbrBPMO88v1ZO9Cy4AC_RqGL4ImK9o_wGX0-8fy1b9xkxRU60efp81R_gITzZ3TOdTY5GGJ0oiOOn__3BXQpKyM4o2F/s1600/kcCTzI5jEv0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiF0vv9f_zxqZU8iFrpboYhyphenhyphenmKNYNqiEFEm66D_LjS54xRCx9-XpHbrBPMO88v1ZO9Cy4AC_RqGL4ImK9o_wGX0-8fy1b9xkxRU60efp81R_gITzZ3TOdTY5GGJ0oiOOn__3BXQpKyM4o2F/s1600/kcCTzI5jEv0.jpg" height="150" width="200" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<br />
<br />
<br />Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-54953456838180400052014-01-10T23:15:00.002+02:002014-01-16T23:23:37.298+02:00Революція та пропозиції<div class="wall_post_text" style="background-color: white; cursor: pointer; overflow: hidden; padding-bottom: 1px; padding-top: 2px; width: 537px; word-wrap: break-word;">
<div style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px; text-align: justify;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiJuStRYsdgxXzNQ7K1P4S9BDOKdoN9YA1veiqN_mDDUscaQCmjghso-vowhh3wFBWq5bEfeYYG8MWaXAa13pGi1v7wUUSeIY5eV1v54HD-hXePCSvQbwrh7XFOZ6-fvojNlgio7Mt4TsJB/s1600/cRL20Zhu3vM.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em; text-align: justify;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiJuStRYsdgxXzNQ7K1P4S9BDOKdoN9YA1veiqN_mDDUscaQCmjghso-vowhh3wFBWq5bEfeYYG8MWaXAa13pGi1v7wUUSeIY5eV1v54HD-hXePCSvQbwrh7XFOZ6-fvojNlgio7Mt4TsJB/s1600/cRL20Zhu3vM.jpg" height="213" width="320" /></a><br />
<div style="text-align: justify;">
За останні роки в Україні з'явилося дуже багато революційних антиурядових організацій. Деякі продовжують свою діяльність, деякі вже розпалися, деградували чи зовсім зникли. Їх переважна кількість базуваласть на субкультурних молодіжних рухах, які знаходяться й досі дуже далеко від розуміння таких речей як політика, економіка, соціальна сфера. Одиниці з цих рухів пропонували якісь реальні схеми дій, реальні програми здійснення тієї революції та розбудови нової української держави. Але ці рухи згодом втратили свою силу через великий відтік людей в інші, маргинальні або взагалі реакційні, рухи. Постійні розколи, жага лідерів до влади та керування людьми, або просто перехід, в силу свого віку, неосвічених молодих людей на реакційні позиції, роблять будь яку революцію або ж народний бунт чи локальний спротив в містах неможливим. Більше того усі ці рухи є молодіжними та спрямовані на молодь, яку вони рясно годують дешевим популізмом на різні теми. Частіше за все їх популізм базується на усіляких історико-культурних аспектах. Така діяльність сама по собі є шкідливою, бо відвертає увагу тієї ж молоді від реально існуючих соціально-економічних проблем. До того ж, була і є, практично відсутньою реальна, справедлива та продумана критика влади або партій. Антивладні виступи починаються та закінчуються на дитячих картинках в інтернеті або графіті на вулицях. Це смішно та сумно водночас. Тобто виявляється, що рух, який позиціонує себе як революційний, як пропонуючий новий, діалектично обумовлений соціально-економічний устрій, буквально розбудову нової небачаної держави чи бездержавного устрою, займається дрібним хуліганством. Прикро й те, що молоді люди приєднуються до таких рухів, але заради чого? Більшість зовсім не бачила в очі своїх товаришів, не приймала участі в акціях, хтось приєднується лише заради стадного інстинкту та заради приналежності до якоїсь елітарної групи у суспільстві. Так звані "революційні" суспільно-політичні рухи є ні що іншим, як звичайними молодіжними субкультурами, в які можна вступити та вільно піти, коли набридне. Товариші, так справи не робляться, у такий спосіб існування ніколи жоден з рухів не збере навколо себе достатньо людей, чи хоча б приверне до себе увагу суспільства. Тому, люди які дійсно бажають щось змінити в країні, повинні починати реально працювати, в першу чергу працювати своєю головою, бо практично не існує ніяких реальних пропозицій щодо розбудови нового устрою, будь якого. </div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: justify;">
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"><br /></span></div>
</div>
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"></span><br />
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: justify;">
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">Зараз, ми вважаємо, прийшов час починати діяти, але діяти зі зброєю у руках, і цією зброєю повинні бути адекватні, розумні, обгрунтовані пропозиції, які базуються не тільки на пустих гаслах із історії революційних рухів. Найближчим прикладом відсутності таких дій, є те що, на жодний євромайдан не прийшла жодна революційна організація та не сказала - "Ми проти інтеграцій, ми проти знищення вітчизняної промисловості, ми проти встановлення іноземного контролю, ми проти того, щоб українські робітники втрачали робочі міста". Жодна! Де та революція? Де ті робітники? Де ті великі розуми, що повинні вести революцію? Нема, але є дуже багато бовдурів, що кричать самі не знаючи що. </span></div>
</div>
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">
</span><br />
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
</div>
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"></span><br />
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: justify;">
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">Революція сама по собі, або від малювання смішних картинок не зробиться, ніхто нікуди не вийди, бо народ заляканий або ледажчий. Революція спочатку робиться в головах, а потім з тих голів виходить на вулиці, а якщо в головах порожньо, нема ідей, нема роздумів, то нічого й не буде. Маси не привернеш смішними картинками із Януковичем або опозицією, людям потрібні рішення. Тому давайте відкинемо субкультурщину, балаканину у соціальних мережах та почнемо дорослішати. Зараз потрібні дорослі люди з дорослими пропозиціями та реальними рішеннями.</span></div>
</div>
<span style="font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">
</span></div>
<div class="page_post_queue_wide" style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="page_post_sized_thumbs clear_fix" style="height: 310px; margin: 9px 0px 0px; padding-bottom: 4px; text-align: justify; width: 464px;">
</div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-4041477595496303132014-01-10T23:12:00.004+02:002014-01-10T23:12:55.763+02:00"Єврореволюція" <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEihpt3tcUD7XuL4yGADloBY_jeUPGRTxEadSZ3OfW4LBGbXygWB2QsqHdsUGbRUrbywXHNprK1BhSeZVm3YbX327BN_Il8d7DJNwVUL3Ndqnsyep60uQK1w5hP4c7ZZDhmwwsEVuNOFUAi5/s1600/1386025222_violence01.jpg" imageanchor="1" style="background-color: white; clear: left; float: left; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEihpt3tcUD7XuL4yGADloBY_jeUPGRTxEadSZ3OfW4LBGbXygWB2QsqHdsUGbRUrbywXHNprK1BhSeZVm3YbX327BN_Il8d7DJNwVUL3Ndqnsyep60uQK1w5hP4c7ZZDhmwwsEVuNOFUAi5/s1600/1386025222_violence01.jpg" height="214" width="320" /></a><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">Останні події в Україні під гучною назвою </span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px; text-align: center;">"Єврореволюція" показали усю суть не тільки нинішньої влади, але й опозиційних партій. Показали їх неспроможність до рішучих дій, ідеологічну слабкість, та як завжди буває з будь якими партіями, лобіювання інтересів олігархії, видаючи їх за інтереси загальнонаціональні. 1 грудня, коли праві хлопці з різних організацій билися із "Беркутом", тоді ще була невелика надія на те, що цей ліберальний спектакль переросте у національну революцію, але ж ні, виявляється в нашій країні гроші сильніші за будь яку ідею. Ми не підтримую правих, але поважаємо мужність, сміливість та рішучість - те, чого ніколи не було в жодного політика. Налякана можливими діями з боку влади по відношенню до їх шкур, опозиція швиденько сдала тих хлопців, і в той момент вони показали всю свою продажну суть. </span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"><br /></span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"><br />Люди вже майже місяць мерзнуть на тому майдані, і що з того вийшло - нічого. Що це за революція з танцями, дискотекою, купованими зірками та бескінечним самопіаром? Вони кричать "Слава Україні!", це привітання націоналістів, а хіба вони націоналісти? Згадайте хто такий Порошенко, згадайте що це саме він є засновником "Партії Регіонів", загадйте що це він був ще у СДПУ(о) у Медведчука. Коли це Яценюк та Кличко встигли стати націоналістами? - коли це стало їм потрібно! Тягнибок та Фаріон, зараз їх підтримує дуже багато людей, але ніхто не хоче й слухати про те, що вони обидва були членами КПРС! Ніхто з них не націоналісти, справжній націоналіст ніколи б не виступав за продаж Вітчизни закордонним банкірам та урядам. Це не націоналісти, а запроданці та пристосуванці!<br /><br />Цікаво ще й те, а що буде з Тимошенко коли вони переможуть? Якщо вони її дійсно випустять із тюрми - це буде означати їх політичну смерть, бо вона є справжнім політичном лідером, який дійсно зможе повести за собою їхній електорат, до того ж цього буде вимагати Європарламент. То ж що вони виберуть - політичну смерть чи зраду свого колишнього лідера?<br /><br />Товарищі, це не революція, це ще один помаранчевий майдан, який навряд чи чимось закінчиться. За опозицією стоять все ті ж олігархи - тепер Фірташ та Порошенко замість Ахметова. Ви бачили 5 канал, ви бачили як там подається інформація, ви бачили що кожні пів години йде піар цієї комічної трійці, що всі новини висвітлюються тільки з того боку, який потрібен опозиції та заходу. Вгадайте, кому належить 5 канал? - правильно, Фірташу.<br /><br />Чого усі чекають від опозиції та можливої асоціації або майбутнього вступу України в ЄС? На що вони сподіваються? Євросоюз чітко заявив про свою позицію на рахунок України. Не буде ніякої фінансової підтримки взагалі, проте будуть колосальні обмеження по нашій внутрішній економічній та політичній діяльності. Але ніхто цього й слухати не хоче, "скоріше в Європу, там нас нагодують". Це називається надіятися на "авось". Непотрібна нам ніяка Європа чи Росія, Європу нам потрібно будувати в Україні, оце повинна бути позиція справжнього націоналіста. Товарищі, не обманюйтесь, любіть Україну!</span>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-90660260712028292032014-01-10T23:00:00.004+02:002014-01-10T23:04:41.227+02:00Що таке велич нації?<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKXJUqFIr0tstC05zG-pACP9iBqeLy8hR51WPR4ePcA3hyfxHCEmih3NyoZgwe3UIMaGR6spnVn1AlkHxxK8iR1F-4AfoHZPIlRVoHNMJW2StQk9-uu7XpBZYo0w_5BKNaWJBEWlEdfxKe/s1600/IMG_2372.JPG" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjKXJUqFIr0tstC05zG-pACP9iBqeLy8hR51WPR4ePcA3hyfxHCEmih3NyoZgwe3UIMaGR6spnVn1AlkHxxK8iR1F-4AfoHZPIlRVoHNMJW2StQk9-uu7XpBZYo0w_5BKNaWJBEWlEdfxKe/s1600/IMG_2372.JPG" height="215" width="320" /></a><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">«Велика нація» - ця ідея на всьому протязі історії людства з часів давнини до сучасності ставала метою державної політики та ідеології в історії багатьох народів світу. У світовій історії є багато прикладів яскравої політичної діяльності окремих історичних особистостей, які ставили метою своєї влади досягти створення великої нації, до якої вони самі належали.</span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"> Кожен з них представляв свій шлях, свої методи досягнення цієї ідеї, не завжди справедливі і виправдані, часто пов'язані лише з військовими діями, загарбницької політикою приводить до створення територіально обширних імперій і антидемократичного політичного придушення інших народів, підпорядкування їх своїй волі, інтересам для досягнення благоденства нації. Війна не робить націю переможицю величнішою за переможену, а навпаки, бо переможений у війні народ з часом здобуває таку жагу до свободи та силу духу, яка руйнує будь-який імперський шовінізм.<br />Однак справжня велич нації полягає не в силі придушення і підпорядкування інших народів своїм інтересам, а в здатності нації успішно використовувати ресурси своєї країни, в умовах, в яких відбувається їх історичний розвиток. У можливості раціонально організувати господарську та політичне життя суспільства, здатну створити фактори для процвітання і благоденства своєї нації. Велич нації проявляється в тих творчих силах народу, здатності здійснювати і мобілізувати всі наявні ресурси в інтересах суспільства.<br />Тож щоб стати дійсно великою нацією ми повинні не воювати, не пригнічувати інші нації, а будувати! Будівництво соціально справедливого національного суспільства, яке складалося б з загартованих в праці та відданих своїй Батьківщині людей. Не руйнування, а творення робить націю великою!</span>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-52355938417444552412014-01-10T22:58:00.002+02:002014-01-16T00:08:01.398+02:00Наше розуміння націоналізму<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjguTu8nHkFFC9xBLdtCv13jq22BlHVtAiKu-U6hka78BE7MOhyphenhyphenDk8otI04e8LY0QWQazoxtusJiuy7dZKXQrbb7ghcRz1iq4i_HjHQXOCckzMciJ_OQUI5qvPNRAUZNvT6_El5LV_6df-M/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BDfffdTeTdd%D0%B8-61df.png" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjguTu8nHkFFC9xBLdtCv13jq22BlHVtAiKu-U6hka78BE7MOhyphenhyphenDk8otI04e8LY0QWQazoxtusJiuy7dZKXQrbb7ghcRz1iq4i_HjHQXOCckzMciJ_OQUI5qvPNRAUZNvT6_El5LV_6df-M/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BDfffdTeTdd%D0%B8-61df.png" height="200" width="133" /></a><br />
<span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"><span style="color: white;">Ба</span>гато доводиться чути від правих, ніби українські нацкоми – це не націоналісти, а звичайні совки, які прикривають вишиванками свій космополітизм і українофобію. На їх думку націоналізм – це чітка ідеологія, яка пропонує ієрархію, національну виключність, централізацію і право приватної власності.</span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"> З піною біля рота вони доводять що без всього цього націоналізм неможливий, що навіть складається враження, ніби націоналізм – це ідеологія зміцнення капіталізму притрушена національними ідеями.<br /><br />Насправді ж націоналізм навіть не ідеологія, а ідея, напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі.<br />Націоналізм сам по собі не дає відповіді на питання власності, економіки, суспільного будівництва, тому він не може бути ідеологією, системою поглядів, бо сам є лише поглядом. Ідеологією він стає лише у сукупності з іншими світоглядами: лібералізмом, соціалізмом, монархізмом, елітаризмом тощо. Кожна з цих ідеологій пропонує свій варіант збереження і розвитку нації, як і власне тлумачення терміну «нація».<br /><br />Ми, українські нацкоми, є націоналістами, бо змагаємо за збереження нашої нації, за розвиток її культури та ідентичності. Підґрунтям нашого націоналізму, його платформою, є комунізм – ідея суспільної рівності (бо не можна вболівати за самостійність України і терпіти експлуатацію в її середині) і інтернаціональної дружби і співпраці (бо не можна створити добра своїй нації причиняючи зло іншій).<br /><br />Ні вожді, ні ринок, ні монарх з елітою не здатні врятувати українців, об’єднати і зробити щасливими. Лише сам народ спроможний на своє визволення і подальше покращення життя через пряме народовладдя в своїй країні.</span>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-61475628075760267082014-01-10T22:55:00.002+02:002014-01-10T22:55:52.647+02:00Ідея безклясового суспільства в УССД.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgz_rztd7l6OYBOqebC7IJRyhwG4SjE0M-E66BPS83gANB94jbhZvZ6JJpKwC-9i-0LFmb5myABr1Xwx-saJqgeLYYc24hDAtBI3fxWn6irpcQOQyplPU-j5gxfDGJg2anjhDEVPPJe1W2D/s1600/faOYrxuOyhI.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgz_rztd7l6OYBOqebC7IJRyhwG4SjE0M-E66BPS83gANB94jbhZvZ6JJpKwC-9i-0LFmb5myABr1Xwx-saJqgeLYYc24hDAtBI3fxWn6irpcQOQyplPU-j5gxfDGJg2anjhDEVPPJe1W2D/s1600/faOYrxuOyhI.jpg" height="320" width="216" /></a><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">1. Ідея безклясового суспільства в УССД означає, що обстоюємо такий державний і суспільний устрій, в якому всі українці (селяни, робітники, інтелігенти) будуть рівні в правах і обов’язках і жодна з цих суспільих верств не матиме упревілейованого становища.</span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"> Бо таке упривілейоване становище в УССД, напр., українського селянства, як найчисельнішої частини нашого народу, означало б дати селянству панівне становище над рештою українського народу – над робітниками і інтелігентами. Такий поділ і така розв’язка срави підривала б єдність і силу українського народу, силу нашої держави і вироджувало б селянство в панівну експлуататорську клясу. Це було б не справедливо, не розумно і, накінець, привелоб нашу державу до упадку.<br /><br />2. Безклясове суспільство – це не значить, що в нашому суспільстві не буде селян, робітників, інтелігентів. Бо ж, як згадано вже в одній з точок, усе так буде в суспільстві, що різні люди виконують різні функції. Безклясове суспільство – це значить, що всі ці верстви будуть мати рівні права і обов’язки, це значить, що інтерси одних не будуть розвиватись коштом других, що всі матимуть одинакові можливості розвивати свої сили та здібності, що відноситимуться один до одного як до брата, а не як до ворога. Українська держава однаково буде дбати про те, щоб мав незалежне життя і український селянин, і український робітник, і український інтелігент.<br /><br />3. Ми виходимо з того заложення, що всі люди, чи то в нашому народі, чи в кожному іншому, родяться рівними і з морально-суспільного пункту бачення однаково вартісними. Звихає поодиноких одиниць, скочує до нужди, а відтак до злочинів становище й атмосфера, в яких формуються і живуть. Найкращою школою, що випускала б у життя людей з добрими моральними якостями – це справедливий соціальний, суспільний і політичний лад в національній державі та належно поставлене виховання.<br /><br />4. Основним Законом в УССД, який впливає з засади безклясового суспільства, - буде забезпечення кожного українця і українки рівним правом у життєвому старті. Тобто забезпечення законом того, що кожна новонароджена і підростаюча людина з сім’ї українця – селянина, робітника, інтелігента – буде мати однаково широкі можливості і рівне право, без огляду на своє походження, розвиватись так, щоб у дитинстві недоїданням, важкою працею матері і гризнею в рідні вона не була підірвана фізично і морально; щоб кожна українська дитина мала однакове право і можливості до здобуття освіти і бажаних нею кваліфікацій; щоб опісля мала однакове право і можливості створити собі свій варстат праці та жити вільно, культурно, заможно і щасливо.<br /><br />5. Безклясовість українського суспільства в УССД забезпечують не тільки закони, але й цілісна побудова ладу української держави і кожночасні корективи державних законних органів, як також відповідно поставлене виховання.<br /><br />Осип Дяків-Горновий, «Яка філософія зобов’язує членів ОУН?»<br />1948 р</span>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-53277160094357269662014-01-10T22:54:00.000+02:002014-01-10T22:54:07.011+02:00Гасло "Геть від Москви!"<br />
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg76xUFpdNndR0AFj3EUxHy8-yruncvnM5k2mPkjYRTlwYymy-zvdCU2ec6vfvDR4BRvIY-iBHYoYzYTY2DDYQAW0fbRF-uiV3LZEVAOe48VklUnSQXhyphenhyphenfWX41oyptdwKk790Z9mwbs6ofK/s1600/main.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg76xUFpdNndR0AFj3EUxHy8-yruncvnM5k2mPkjYRTlwYymy-zvdCU2ec6vfvDR4BRvIY-iBHYoYzYTY2DDYQAW0fbRF-uiV3LZEVAOe48VklUnSQXhyphenhyphenfWX41oyptdwKk790Z9mwbs6ofK/s1600/main.jpg" height="320" width="248" /></a><br style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;" /><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;">Найбільш відкрито і пристрасно закликав відкинути "російський шлях" Микола Хвильовий. Цей видатний діяч (справжнє прізвище Фітільов) виріс на Східній Україні в родині дрібного російського дворянина. Під час громадянської війни приєднується до більшовиків, прагнучи взяти участь у будівництві всезагального й справедливого комуністичного суспільства.</span><span style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; font-size: 11px; line-height: 17px;"> Після війни Хвильовий стає одним із найпопулярніших радянських українських письменників, засновником авангардної літературної організації "Вапліте", а також дослідником питань українсько-російських взаємин, особливо у царині культури.<br /><br />Сповнений ідеалістичних сподівань, комуніст Хвильовий гірко переконується у кричущій невідповідності між теорією й практикою більшовиків у національному питанні та у російському шовінізмі партбюрократів, які, за його висловом, ховали свою упередженість «у Марксовій бороді». Щоб урятувати революцію від згубного впливу і російського імперіалізму, Хвильовий вирішує викрити його. Він доводить, що «пасивно-песимістична російська література сягнула своєї межі й зупинилася на роздоріжжі», та радить українцям відмежуватися від неї. Пристрасний заклик Хвильового до українців іти власним шляхом був висловлений у знаменитому його гаслі «Геть від Москви!»<br /><br />Хоча Хвильовий звертався насамперед до молодих авторів, які шукали для себе взірці літературної творчості, його позиція, без усякого сумніву, мала політичні мотивації. Однак слід наголосити, що його антиросійськість грунтувалася не стільки на українському націоналізмі, скільки на революційному інтернаціоналізмі. Хвильовий був переконаний у тому, що світова революція доти не переможе, доки один народ, уданому випадку російський, намагатиметься монополізувати її.<br /><br />Так і зараз, коли Росія знову почала нове "збирання земель" та встала на курс відновлення своєї імперії, ми висуваємо це заборонине роками, але зараз більш ніж актуальне гасло - "Геть від Москви!". Характер російського імперіалізму змінився, як він змінився в усьому світі, і замість мілітаристської імперії постає імперія економічна; економіка однієї країни підпорядковує собі економіку іншої країни. Теж саме ми бачимо і в політиці США та Євросоюзу, тому до гасла "Геть від Москви!" ми додаємо вже сучасне гасло "Геть від Брюсселя". Ці гасла висловлюють недовіру сучасним економічним імперіям і спонукають до самостійного культурного та економічного розвитку України на користь її власного народу, а не на користь іноземним капіталістам та політикам.</span><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgH6sk7-Hi19CzZbP9gSIlmv5klrTk0Wak1FB1n4WAkXm8UVo4GeJcokuXqEcrX34UU9vUjYZuIOeNz0sVNPetUDnlz6_vcpT9HCkz-YrHyG8NcTIRKiHbUkfb66TEGzz6mIE9nU61dMjfK/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B57%D0%A37%D0%BD%D0%B8-1%D0%B0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgH6sk7-Hi19CzZbP9gSIlmv5klrTk0Wak1FB1n4WAkXm8UVo4GeJcokuXqEcrX34UU9vUjYZuIOeNz0sVNPetUDnlz6_vcpT9HCkz-YrHyG8NcTIRKiHbUkfb66TEGzz6mIE9nU61dMjfK/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7+%D0%B8%D0%BC%D0%B57%D0%A37%D0%BD%D0%B8-1%D0%B0.jpg" height="224" width="320" /></a></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-13010122400701900762013-09-14T20:48:00.000+03:002013-09-14T20:48:09.653+03:00Карл Маркс та Україна<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi-pEDX-acRcaImfFyOUkUmZZrWnQ3PGJi4B9CD6cL5vRiNRGfFPNbUpUO6mlXX1ZZe1JwJjvs6lC4AQiKY18TCFOqrHmukgeVQ6Af7oK5jChqRKXeSYVXvMor7aQmAW_mA30xGLrMsitWj/s1600/ef90ce98b2ee51f66cf46eed7d259294_full.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi-pEDX-acRcaImfFyOUkUmZZrWnQ3PGJi4B9CD6cL5vRiNRGfFPNbUpUO6mlXX1ZZe1JwJjvs6lC4AQiKY18TCFOqrHmukgeVQ6Af7oK5jChqRKXeSYVXvMor7aQmAW_mA30xGLrMsitWj/s320/ef90ce98b2ee51f66cf46eed7d259294_full.jpg" width="284" /></a>Українська проблематика в творчості К.Маркса репрезентована здебільшого в контексті його історико-філософських зацікавлень європейською минувшиною доби пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби. Крім того, вона порушується в межах провідної проблематики студій, присвячених зовнішній політиці Російської імперії та дипломатичній історії Європи, а найбільше — у робочих і підготовчих нотатках. У видовому плані матеріали Маркса представлені у вигляді конспектів, підготовчих записів та хронологічних виписок з низки історичних праць, зокрема з «Історії Польщі» Й.Лелевеля, «Бунта Стенькі Разіна» і «Гетьманства Виговського» М.Костомарова та ін. Крім того, українська тематика інколи порушувалася Марксом у межах провідної проблематики деяких інших студій.<br />
<br />
Уважається, що вперше козацтво українське згадується на сторінках конспекту Маркса з праці «Історія Польщі» Й.Лелевеля. Зокрема, Маркс відзначає участь полку низових козаків у Тридцятилітній війні 1618-48 рр. на боці австрійських Габсбурґів, стисло висвітлює війну Б.Хмельницького з Річчю Посполитою та ін. У конспекті Маркса з праці «Бунт Стенькі Разіна» представлено кілька виписок про соціальне розшарування запорозького козаків. У конспекті Маркса зі студії «Гетьманство Виговського» подано нотатки про походження козаків, запозичені, мабуть, у західноєвропейських авторів, розлогі відомості про розподіл соціально-політичних сил по смерті Б.Хмельницького (на 2 партії — пропольську та проросійську), соціальну диференціацію козацтва та становлення старшинської ієрархії, коментарі про обрання гетьманом І.Виговського та ін. Крім того, Маркс означує тогочасну боротьбу за гетьманську булаву як громадянську війну на українських землях. Низка нотаток про Україну міститься в «Хронологічних виписках» Маркса. Зокрема, у цих робочих матеріалах представлене відоме визначення Маркса «Запорозька Січ — християнська козацька республіка» (можливо, запозичене з праць М.Костомарова), яке подавалося майже в усіх радянських працях з історії українського козацтва. Українська тематика репрезентована і в студії Маркса «Викриття дипломатичної історії XVIII століття». У цій праці Маркс висвітлює переважно англо-російські взаємини і принагідно подає низку коментарів, зокрема вказує на спадкоємність політики Російської держави та Російської імперії, спрямованої на ліквідацію республіканських державних утворень (Новгородської республіки, республіки козаків) тощо.<br />
<br />
Імовірно, Маркс виявляв певну зацікавленість й іншими українськими справами. Зокрема, в особистій бібліотеці Маркса зберігалася написана французкою мовою праця М.Драгоманова «Українська література, заборонена російським урядом» (1878) з численними помітками про поезію Т.Шевченка, Кирило-Мефодіївське товариство та ін.<br />
<br />
Праці Маркса з’явилися на українських землях наприкінці 1860-х і у 1870-х рр. Зокрема, І.Франко 1879 року уперше переклав українською мовою 24-й розділ [«Так звана первісна акумуляція» — прим. «Вперед»] з 1-го тому «Капіталу», але не зміг його опублікувати. У 1890-х рр. кілька україномовних перекладів праць Маркса з’явилися в Галичині. Протягом 1880-90-х рр. чимало праць Маркса в російськомовних перекладах поширювалися на теренах підросійської України. 1902 року у Львові був виданий українською мовою «Маніфест Комуністичної партії».<br />
<br />
Учення Маркса … справило певний вплив на погляди й світосприйняття низки відомих українських інтелектуалів, у т.ч. Ю.Бачинського, М.Драгоманова, Б.Кістяківського, С.Кривенка, Лесі Українки, М.Павлика, М.Порша, М.Туган-Барановського, І.Франка, Л.Юркевича та ін. З М.Зібером, С.Подолинським та І.Фесенком Маркс був знайомий особисто, а з С.Подолинським підтримував епістолярний зв’язок.<br />
<br />
Наприкінці XIX — на початку XX ст. ортодоксальний марксизм був суттєво трансформований В.Леніним та іншим більшовицькими теоретиками до російських соціокультурних передумов і політичних обставин. Водночас з’явилася низка реформаторських і ревізіоністських візій вчення Маркса (австромарксизм, «легальний марксизм» та ін.), які справили певний вплив на політ. діячів та інтелектуалів (С.Булгаков, М.Ратнер, М.Туган-Барановський, Л.Юркевич та ін.).<br />
<br />
З офіційною канонізацією марксизму як державної ідеології за радянських часів праці Маркса не раз перевидавалися. Cпершу, протягом 1920-х рр., мали місце паліативні спроби академічного вивчення марксизму як в УСРР (І.Дашковський, В.Юринець та ін.), так і взагалі в СРСР. Втім, хвиля сталінських репресій на початку 1930-х рр. супроти учених та інтелігенції поклали край навіть поміркованому вивченню спадщини Маркса. Відтоді і до кінця 1980-х рр. студіювання марксизму, зокрема інтерпретація та видання творів Маркса, здійснювалося, виключно в межах ідеологічних потреб та партійних вимог. Натомість радянське керівництво впровадило практику тотального вивчення офіційної догматичної версії вчення Маркса.<br />
<br />
У межах канонічної радянської інтерпретації марксизму 1985 було завершене україномовне видання праць Маркса та Енгельса в 50-ти томах. Однак публікація конспектів Маркса з праць М.Костомарова та деяких інших матеріалів здійснювалася на обширах СРСР вибірково, позаяк обмежувалася ідеологічними міркуваннями та директивами керівництва Комуністичної партії України та Комуністичної партії Радянського Союзу. Зокрема, російськомовний переклад конспекту Маркса з праці «Гетьманство Виговського» М.Костомарова був підготовлений Є.Шабліовським, В.Сарбеєм та К.Соловйовою 1968 року для багатотомного збірника «Архів Маркса й Енгельса», але так і не був надрукований. Україномовний переклад цього конспекту був оприлюднений В.Сарбеєм лише 1993 року у «Працях центру пам’яткознавства» (вип. 2) АН України (нині Національна академія наук України) та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. 1989 був опублікований російськомовний переклад студії Маркса «Викриття дипломатичної історії XVIII століття».<br />
<br />
Твори Маркса українською мовою видавалися і за кордоном, зокрема товариство «Космос» у Берліні (Німеччина) протягом 1920-х рр. У 1927-29 рр. вперше за редакцією А.Річицького був виданий українською мовою «Капітал». Поза межами УРСР праці та спадщину Маркса вивчали українські вчені В.Голубничий, Р.Роздольський, П.Феденко, Р.Шпорлюк та ін. З розпадом СРСР зацікавлення постаттю Марксом і його спадщиною суттєво підупали й нині переважно обмежуються цариною спеціалізованих академічних студій.<br />
<br />
О.В.ЯсьAnonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-17500142842731805192013-09-07T03:01:00.000+03:002013-09-07T03:01:07.003+03:00Герберт Маркузе. Робітнича кляса та революція<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh36TdB1wPyowhgU1yaQA1vfQqUyv93AlZiwoTmgHQEHkUPgAsxrNZW4Mmhas2c5a8ZpodCi9pj4e2nqDNaIsj1LAUPPpR3x0y-MJR1cgJ0lD1vSr_q0srhaUzi6GxEw2b2k38GMwnXb_6W/s1600/worker_sledgehammer_factory_PRVW.png" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh36TdB1wPyowhgU1yaQA1vfQqUyv93AlZiwoTmgHQEHkUPgAsxrNZW4Mmhas2c5a8ZpodCi9pj4e2nqDNaIsj1LAUPPpR3x0y-MJR1cgJ0lD1vSr_q0srhaUzi6GxEw2b2k38GMwnXb_6W/s320/worker_sledgehammer_factory_PRVW.png" width="248" /></a>Саму по собі опозицію не можна вважати рушійною силою корінних змін — вона може стати такою, тільки якщо її підтримає робітнича кляса, що розіб’є кайдани своєї інтеґрованости та зв’язок з бюрократичними профспілками та партійним апаратом, які цю інтеґрованість підтримують. Якщо цей союз опозиції з робітничою клясою не матеріялізується, останній може перетворитися — нехай тільки частково — на масову базу неофашистського режиму.<br />
<br />
Висновок: марксистське поняття революції, що здійснюється більшістю експлоатованих мас і що має своєю кульмінацією «захоплення влади» та встановлення диктатури пролєтаріяту, з якої починається усуспільнення, «відстало» від історичного розвитку — воно відповідає пройденій фазі капіталістичного виробництва та орґанізації; воно не відповідає вищій фазі капіталістичного виробництва, що включає продукування засобів руйнування та страшне зосередження в руках майбутньої влади знарядь знищення та ідеолоґічної обробки.<br />
<br />
Разом з тим, визнання марксистського поняття «неслушним» є автентичним і точним Aufhebung [зняттям]: істинність поняття зберігається і повторно підтверджується на рівні, фактично досягнутому історичним розвитком. Революційний пролєтаріят стає рушійною силою змін там, де він все ще представляє людську базу суспільного процесу виробництва, а саме в переважно сільських районах «третього світу», в яких він надає широку підтримку фронтам національного визволення.<br />
<br />
І ці райони, і ці сили є по відношенню до капіталістичної системи аж ніяк не зовнішніми. Вони становлять важливу частину світового простору експлоатації, вони є районами та силами, які система не може дозволити собі відпустити, не можу дозволити, аби вони змінили політичну орбіту (на соціялістичну чи комуністичну), адже система може вижити тільки за умови, що її розширенню не перешкоджатиме якась вища силою. Національно-визвольні рухи виражають внутрішні протиріччя світової капіталістичної системи.<br />
<br />
Але саме через це взаємовідношення між революціями закордоном і революціями в метрополіях виникає доленосний зв’язок між перспективами визвольних рухів і перспективами політичних перетворень у метрополіях. Закордонні сили, що «заперечують» систему, мають бути «синхронізовані» із силами внутрішніми, а ця синхронізація ніколи не може виникнути тільки внаслідок орґанізації — вона повинна спиратися на свою об’єктивну базу в економічно-політичних процесах корпоративного капіталізму. Об’єктивні чинники проявляються у перевантаженні та перенапрузі корпоративної економіки:<br />
<br />
1) необхідність конкуренції та небезпека поступової автоматизації, що супроводжуватиметься постійним безробіттям, вимагають направлення все більшої кількості працюючих на непродуктивні, паразитичні сфери робіт і послуг;<br />
<br />
2) постійне зростання вартости неоколоніяльних війн і контролю над корумпованими диктатурами;<br />
<br />
3) внаслідок постійного зменшення частки робочої сили у процесі виробництва падає норма прибутковости;<br />
<br />
4) створення в суспільстві потреб, задоволення яких вступає у протиріччя з моральними нормами та дисципліною, необхідними для роботи за капіталізму; у царство необхідности вторгаються не необхідні речі: технічні новинки та розкішні прилади істнують пліч-о-пліч з постійними злиднями та лихами, у конкурентній боротьбі за існування «розкоші» перетворюються на предмети першої необхідности.<br />
<br />
Якщо ці тенденції збережуться, все явніші протиріччя між величезним суспільним багатством та його нераціональним і руйнівним марнуванням, між потенціялом свободи та фактом її придушення, між можливим подоланням відчуженої праці та капіталістичною потребою у її збереженні цілком можуть призвезти до поступової втрати суспільством життєздатности, падіння моралі, що вона у нормальних умовах забезпечує щоденну роботу та дотримання необхідних моделей поведінки на роботі та під час дозвілля. Це може пробудити усвідомлення того, що технічний проґрес служить інструментом панування.<br />
<br />
Події травня-червня у Франції показали, наскільки безлад у стабільному суспільстві може послабити хватку капіталістичної та профспілкової інтеґрованости та сприяти створенню союзу ґруп робітників з войовничо налаштованою інтеліґенцією.<br />
<br />
Поняття революції має враховувати цю випадковість розладу, розвалу (на перший погляд, «стихійного») системи, поступової втрати нею цілісности, що виражає об’єктивну застарілість відчуженої праці, рішучу вимогу звільнення людини від функції учасниці (та прислужниці) процесу виробництва; революцію можна розглядати як кризу системи, що купається у «достатку» й розкоші.<br />
<br />
Герберт Маркузе - теоретик марксизму, один з представників Франкфуртської школи, філософ, соціолоґ, психолог, громадський діяч.<br />
<br />
1968 р.Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-45391668743926645342013-09-07T02:59:00.000+03:002013-09-07T02:59:01.447+03:00Сергій Мазлах, Василь Шахрай. Дві доби революціїРосійська революція в березні 1917 року є «критичним» пунктом перетворення імперіялістичної війни на соціяльну революцію, на громадянську війну.<br />
<br />
До листопада 1918 року російська революція була лише одиноким огнищем, островом між імперіялістичними державами, серед бурхливого моря імперіялістичної війни. Вона відбувалася на тлі світової ворожнечі двох імперіялістичних таборів: англо-франко-італо-американської згоди (Антанта) і почвірного союзу Центральних держав на чолі з Германією.<br />
<br />
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOitHzBfoyJrn6zWxJS8sf-uKzEPC1Rpfvycupk84LWZEfLyBMubonvjlfyXObftaC95hI6kZ1uhEiZ4ZtHI0V_olOIY2Ha_d7lD7b2pe8pj4wB0VqMsL5WbzCXpdvdWBEBCDB467RWam0/s1600/sofiivsk.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="242" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOitHzBfoyJrn6zWxJS8sf-uKzEPC1Rpfvycupk84LWZEfLyBMubonvjlfyXObftaC95hI6kZ1uhEiZ4ZtHI0V_olOIY2Ha_d7lD7b2pe8pj4wB0VqMsL5WbzCXpdvdWBEBCDB467RWam0/s320/sofiivsk.jpg" width="320" /></a>Починаючи з жовтня-листопада 1918 року, міжнарод<br />
на ситуація змінюється у двох напрямках. З одного боку, Германія на західньому фронті була розгромлена Антантою, що викликало революційний рух у Германії, і цитаделя центральноевропейського імперіалізму рухнула під натиском революційної хвилі. Російська революція перестала бути самотнім островом і знайшла собі спільника в революційній Германії. З другого боку, сей розгром німецького імперіялізму і революція в Германії знищили два імперіялістичні табори і лишили один тільки, до якого з кожною годиною, з кожним днем приєднуються уламки розбитого російського, німецького, австрійського імперіялізму.<br />
<br />
Тоді самотня революція мусіла відстоювати себе проти хижацьких замірів обох імперіялістичних таборів, які невтралізували один одного і тим ставали в допомозі революційній Росії.<br />
<br />
Тепер революційна хвиля перекинулася на полудневий схід і в Центральну Европу. Але революційна боротьба в них ще не скінчилася перемогою пролетаріяту, і тому сподіватися від них прямої допомоги не можна, навпаки, їм самим потрібна допомога і проти «своєї» імперіялістичної буржуазії і проти англо-американського капіталу. І в той же час уже не можна «лавірувати», використовуючи ворожнечу імперіялістів, спираючись то на одного, то на другого, бо зараз є лише один табір імперіялістів.<br />
<br />
Тоді кожна імперіалістична група напружувала свої сили для перемоги свого ворога, вважаючи революцію лише результатом воєнного розгрому. Переможна Германія навіть «прихильно» ставилася до російської революції не тільки тому, що революція виводила Росію з лав ворогів Германії, а й тому, що вона переманювала на себе частину сил і уваги Антанти. Імперіялісти Германії, захопивши добрий кусень бувшої Російської імперії, про який їм не ввижалося навіть ві сні, — нічого не мали проти того, щоб встановити «добросусідські» стосунки з Росією, пограти з нею, як грає ситий кіт з мишею, будучи певним, що миша не втече.<br />
<br />
Тепер переможцем і гегемоном в імперіялістичному таборі явилася Антанта, на чолі якої стала нова країна, Сполучені Штати Північної Америки. Ся країна визначалася за останні часи, поруч з Германією, прудким і буйним розвитком капіталізму. Рядом з старими капіталістичними державами, Англією і Францією, буйний розвиток котрих припадає на першу половину минулого XIX століття, котрі споживали в останні часи те, що нажили в попередні часи, котрі вживали старі методи продукції й організації господарства, де енергія, ініціатива і невпинний рух уперед поступалися перед рутиною, шабльоном, «дідівськими» способами, механізацією праці за раз заведеним способом, — поряд з ними країни молодої капіталістичної культури, Америка і Германія, повинні були ще «завоювати собі місце під сонцем», і тому вони мусіли напружувати всі свої сили, використовувати якнайкраще людську енергію і багатства своєї країни, вживати якнайліпших методів продукції, нові машини і т. д., підтримувати дух ініціятиви і винахідництва, виробляти дешеві й гарні товари, дбати про якнайзручнішу й найкориснішу організацію господарства. Франції й Англії треба було пережити майже рік війни, щоб стати нарівні з Германією у висоті своєї техніки.<br />
<br />
Германія не витримала страшенного напруження і впала. Але Сполучені Штати такого напруження не знали. Навпаки, перші три роки війни вони користувалися з неї, докінчували організацію своїх господарських і військових сил, могли робити се поволі, бо майже всі їх конкуренти були втягнені в війну. Мало того, Сполучені Штати опинилися в стані tetrius gaudens— третього радіючого, котрий грів руки коло чужої біди, ловив рибку у скаламученій воді, стриг обидва ворожі табори. Відомо всім, що Сполучені Штати були глитаєм і поставником і Антанти, і почвірного союзу Центральних держав. Се дало їм можливість скінчити свою організацію господарства і приготуватися до війни, закріпити за собою всю Америку, провести в життя домагання «Америка для американців», себто для американського капіталу, нажитися на замовленнях і позиках воюючих і не воюючих держав. Сполучені Штати буквально загрібали жар чужими руками. Потоки крови в Европі й Азії перекочувалися через Атлантійський океан блискучим і дзвінким струмом золотих монет.<br />
<br />
І в той момент, коли обидва воюючі табори були напіввиснажені, Сполучені Штати виступили збройною рукою, щоб бути «миротворцем» не тільки шляхом «посланій» свого первоапостольного й препрославленого «мироносця» президента Вудро Вілсона, а й на ділі, яко переможець на полі брані. І Сполучені Штати вибрали дуже влучний момент, коли саме Германія осягла найвищої точки своєї моці коли сили Антанти і Германії були майже урівноважені, а обидва табори уже були настільки виснажені, що досить було навіть невеликої сили, щоб терези схилися або на той, або на другий бік. Стати на бік Германії означало для Штатів закріпити гегемонію Германії в Европі, утворити власними руками якнайсильнішого конкурента, з котрим незабаром Америка мусіла б вступити в одверту і «мирну» і «воєнну» боротьбу. Навпаки, Франція й Англія були не такими страшними, і становище їх було таке, що з виступом на їх боці Сполучених Штатів їхня перемога означала б фактично перемогу Америки.<br />
<br />
І дійсно, ми бачили, що досить було з початку незначної воєнної перемоги Антанти, і Германія покотилася б, мов сніг з гори, що свідчить не про силу воєнної перемоги, а про силу виснаження Германії. Ми далі були свідками телеграфного діялогу між розбитою Германією і переможною Америкою. Про перемир’я і про мир зговорювалися Берлін і Нью-Йорк, про Париж і Лондон, як і про Відень, не чути було.<br />
<br />
Зараз Сполучені Штати перебувають в аналогічному стані, як Германія на початку сього року, — але в далеко кращому. За винятком хіба Японії, всі «великі» держави лежать цілком виснажені, зруйновані й знесилені, у той час коли Сполучені Штати лише встигли розвернути свої сили й свою міць. За винятком тієї ж таки Японії, всі «великі» держави налякані примарою революційної зарази комунізму. Примара комунізму убралася в плоть і кров російської, австрійської, германської революції. Усі сили старої Европи — Мілюкови, Родзянки, Денікіни, Карли, Вільгельми, Гінденбурґи, Ллойд-Джорджі, Пуанкаре, Клемансо і tuti quanti, – страшенно перелякані сією примарою, готові кинутися в обійми хоч до самого чорта, не те що до «миротворчого» Вудро Вілсона. І Вудро Вілсон один керує всіма справами, один узяв на себе ролю світового жандарма і ката світової революції.<br />
<br />
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEigkxF93LwQUlUKDXP5zeXnPgoNT60xMVEQGoain5_GqcHpMobYkuP9ZXoUcRj1-aEJPjzplwaxQDDrQ_7NOTw5UtewbMx6oQi-rGnGIjXd4-nUW29AJ3h9fOKhkGF2I69mYJjEwXKrBlG8/s1600/PbvvpilF16c.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" height="213" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEigkxF93LwQUlUKDXP5zeXnPgoNT60xMVEQGoain5_GqcHpMobYkuP9ZXoUcRj1-aEJPjzplwaxQDDrQ_7NOTw5UtewbMx6oQi-rGnGIjXd4-nUW29AJ3h9fOKhkGF2I69mYJjEwXKrBlG8/s320/PbvvpilF16c.jpg" width="320" /></a>Вчорашній «революціонер» і «визволитель» усіх пригнічених і пригноблених народів, він вступає в зруйновану й сплюндровану Европу, щоб закріпити за американським капіталом і надалі можливість диктувати свою волю європейським народам. Революція з’єднала круг нього чорну зграю «обиженных» революцією імперіялістів різних мастей, учорашніх ворогів. Всіх з’єднала, всіх зібрала в «невеличку, але чесну» кумпанію ненависть до пролетаріяту. Честь, сором, любов до батьківщини — все, чим пишалася й хвалилася ще вчора вся ця братія, все забула і продала за те, аби вернути собі свої клясові позиції, свої «гнізда», свої фабрики, заводи, акції, ренту …<br />
<br />
Російська чорносотенно-кадетська братія в першу добу кидалася то на бік Антанти, то на бік Германії. Тисячі думок, тисячі гадок носилося у неї в голові, все шукала відповідної «орієнтації». Нічого певного досягти тоді вона не могла, крім дискредитації власних заходів. Тепер у неї одна думка, одна воля, одна орієнтація, одна точка прикладання сил — мудрий і добрий американський дядя Вудро Вілсон.<br />
<br />
Австрійська і германська імперіалістична буржуазія була позбавлена мук російської чорносотенної братії, їй історія не дала «вибору», перед нею був лише один центр, — і германська й австрійська імперіалістична буржуазія безоглядно кинулася в обійми учорашніх ворогів, аби тільки одержати допомогу проти своїх «збунтованих рабів», проти власної революції. Гамлетизувати їй було ніколи.<br />
<br />
Так круг апостола «нового світу» Вудро Вілсона зібралася всіляка імперіялістична братія, з’єднана страшенною ненавистю до революції, до примари комунізму. Вудро Вілсон має вірних «не за страх, а за совість» слуг і не має зараз суперників, окрім хіба Японії. У нього є всі дані — і матеріяльні й моральні, — щоб дійсно стати світовим жандармом і світовим катом світової революції.<br />
<br />
1919 рAnonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-15290167253375674962013-08-23T21:39:00.001+03:002013-08-23T21:39:28.941+03:00Марксизм в Україні<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Від антикомуністів часто доводиться чути, що марксизм як ідеолоґія чужий українській «ментальності». Українець, мовляв, по природі своїй консерватор, господар; повага до приватної власности у нього в крові. Отож, таку мерзоту, як ідеолоґію загальної рівности та припинення експлоатації людини людиною він сприйняти аж ніяк не міг. Її вигадали «жиди» на загибель християнським народам, а в Україну принесли на своїх багнетах завойовники-«москалі». Подібний погляд — щоправда, у трохи більш політкоректних висловлюваннях — пропонує й офіційна українська історіоґрафія. У своєму прагненні викреслити соціялізм з української історії вона не зупиняється навіть перед відвертими фальсифікаціями та перекручуваннями. Так і виявляється, що пропаґандист марксизму Іван Якович Франко перетворюється на його противника, Леся Українка перекладає «Маніфест Комуністичної партії» виключно заради заробітку, а «найщиріший комуніст» (за його ж таки власним зізнанням) Микола Григорович Хвильовий стає «борцем з комуністичним тоталітаризмом»…</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Історію українського марксизму намагаються усіляко оббрехати, замовчати, забути. А вона, однак, істнує. Марксизм в Україні має свою традицію, своїх героїв і мучеників. Повна історія українського марксизму ще чекає на свого дослідника, ми ж спробуємо накреслити тільки її обриси.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Відомо, що самі основоположники марксизму цікавилися українськими проблємами, про що є чимало свідчень у їхніх працях. Маркс і Енґельс неодноразово зверталися до історії України, зокрема, до питань феодально-кріпосницьких відносин, Запорізької Січі (саме Марксові належить її характеристика як «християнської козацької республіки»), селянських рухів тощо. В особистій бібліотеці Маркса зберігалася доповідь відомого українського соціяліста-утопіста Михайла Петровича Драгоманова «Література українська, проскрибована урядом російським» з чисельними помітками філософа. Виходячи з поміток, можна зробити висновок, що у цій брошурі автора «Капіталу» найбільше зацікавили ті місця, де йшлося про специфіку поезії Тараса Шевченка, про Кирило-Мефодіївське братство — таємну демократичну орґанізацію, членом якої був Шевченко.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; margin-right: 1em; text-align: justify;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCDTeGyP6M_O3hWnc9s2W3MmhiKvBbXljsdRhXRm1cmtS1O0ZIrkRLSJ0nKYEa7WtMkZjnnOL6vbA_DxPR120PwRtBg-7Pnwq51R1ygISs7aumAOPtcQsawRZQEl4lLZXl5yzPDu2iOvq6/s1600/06cc230-sieber-mykola.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCDTeGyP6M_O3hWnc9s2W3MmhiKvBbXljsdRhXRm1cmtS1O0ZIrkRLSJ0nKYEa7WtMkZjnnOL6vbA_DxPR120PwRtBg-7Pnwq51R1ygISs7aumAOPtcQsawRZQEl4lLZXl5yzPDu2iOvq6/s320/06cc230-sieber-mykola.jpg" width="229" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: start;">Микола Іванович Зібер</span></td></tr>
</tbody></table>
<div style="text-align: justify;">
Першими пропаґандистами марксистського вчення в Україні були представники проґресивної інтеліґенції. Відомо, що професор політекономії Київського університету Микола Іванович Зібер вже 1868 року — через рік після виходу книжки — на квартирі Драгоманова у Києві читав реферат, присвячений «Капіталу». За умов відсутности перекладів першоджерел саме книга Зібера «Давід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях» (1885) довгий час була для російських та українських революціонерів головним підручником марксизму. При цьому сам Зібер революціонером не був: він вірив у те, що суспільний лад можливо змінити шляхом мирних реформ. На противагу йому соціялістичний діяч Сергій Андрійович Подолинський стверджував: «На Україні ще може менше, ніж будь-де можна сподіватися, що начальство й пани добровільно зреклися б свого панування, і тому простому народові на Україні не обійтися без збройного бою та повстання (революції). Тільки це повстання передасть у руки хліборобських та робітничих громад і товариств сили природи й інструменти, необхідні для виробництва». На працях Подолинського позначився вплив народницьких ідей, разом з тим саме вони представляють першу спробу застосувати економічне вчення Маркса до умов України. Він був особисто знайомий з Марксом і Енґельсом, листувався з ними, зокрема, надіслав Марксу рукопис свого трактату «Праця людини та її відношення до розподілу енерґії» (1880), який отримав загалом схвальну оцінку автора «Капіталу». Відомий зі шкільної парти письменник Іван Якович Франко переклав українською кілька розділів «Анти-Дюрінґа» (1878) Енґельса й 24-й розділ 1-го тому «Капіталу» — той, в якому йдеться про первинне нагромадження капіталу в результаті експропріяції дрібних власників великими. Цей процес був надзвичайно актуальним для тодішньої Галичини. Франко пропаґував ідеї марксизму у гуртках робітничої самоосвіти, зі сторінок редагованих ним ґазет, він був головним орґанізатором української радикальної партії, яка об’єднувала українських селян і ремісників.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: right; margin-left: 1em; text-align: justify;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhjs40-XZ8Xk631Pbfv3nQeGvlFivTxOgxHDNRTsQZE11JtLMiBG4uVlJ89BRUZu3WrOViD95KSZhcbn7YHyKOlkftLSGcGOg5XEifC11OHmmaP0wzElKBx_ZmXY_cmlFWoRTXEgvJwHps6/s1600/4081ebf-1.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhjs40-XZ8Xk631Pbfv3nQeGvlFivTxOgxHDNRTsQZE11JtLMiBG4uVlJ89BRUZu3WrOViD95KSZhcbn7YHyKOlkftLSGcGOg5XEifC11OHmmaP0wzElKBx_ZmXY_cmlFWoRTXEgvJwHps6/s320/4081ebf-1.jpg" width="231" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: start;">Юліан Олександрович Бачинський</span></td></tr>
</tbody></table>
<div style="text-align: justify;">
Цікаво, що концепцію самостійности України вперше сформулював саме марксист — Юліан Олександрович Бачинський, один з лідерів молодіжного крила Української Радикальної партії. Незалежність для нього, в той самий час, не була самоціллю; більш того, він розглядав істнування національних держав як необхідний, але минущий епізод людської історії. Народи, за Бачинським, домагаються самостійности не для того, щоб ізолюватися від решти світу, але щоб повніше розвинутися культурно й економічно, завдяки чому надалі зможуть посісти гідне місце в майбутній «всесвітній людській родині». Цікаво, що тодішня галицька правиця сприйняла ідеї Бачинського у багнети: адже для неї політичним ідеалом була лише обмежена автономія Західної України у складі Австро-Угорської монархії.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Більшовизм як політичний рух також не був для українців чимось чужорідним чи імпортованим. Він мав потужну соціяльну базу у промислових реґіонах Східної України. А Київ наприкінці ХІХ століття став одним з головних центрів всеросійського соціял-демократичного руху. «Кияни розгорнули насправді вражаючу роботу. Вони знову об’їхали всі орґанізації, ще міцніше зв’язалися з «Бундом», випустили перше й друге числа «Рабочей ґазеты» та взагалі практично підготували з’їзд (знайшли місце, розробили порядок денний)… Таким чином виявилося, що Київ наприкінці 1890-х років став орґанізуючим центром», — писав в своєму короткому нарисі історії РКП(б) історик Владімір Нєвський. Один з майбутніх лідерів більшовизму Лєв Троцький народився в Україні, у селі Яновка Єлизаветградського повіту Херсонської ґубернії (нині Береславка Бобринецького району Кіровоградської области). Свої перші як революціонер Троцький також зробив в Україні — у Миколаєві, де він був одним з лідерів «Південноукраїнського союзу робітників». Революційний марксизм мав прихильників і на заході України — спочатку вони гуртувалися у «драгоманівських гуртках», потім в орґанізації «Інтернаціональна революційна соціял-демократія», згодом учасники цих ґруп стали керівним ядром Комуністичної Партії Західної України (КПЗУ).</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
У царській «тюрмі народів» — дореволюційній Росії, де великодержавний шовінізм був однією з основ державної ідеолоґії — більшовицька партія послідовно відстоювала права пригноблених народностей, в тому числі — й українців. В цьому пляні слід згадати, наприклад, статті Лєніна «Кадети про українське питання», «Як єпископ Никон боронить українців?», «Про право націй на самовизначення», «Робітнича кляса і національне питання» та инші. Коли царський уряд 1914 року заборонив відзначати сторічний ювілей з дня народження Тараса Шевченка, більшовики виступили на захист права українців вшанувати свого національного ґенія. Той факт, що до 1917 року не істнувало жодної більшовицької ґазети українською мовою, зовсім не свідчить про якусь притаманну більшовикам антиукраїнську позицію, як, можливо, хтось думає. Справа тут виключно в тому, що читачем своїх ґазет вони бачили в першу чергу промисловий пролєтаріят великих українських міст, а той був зрусифікований.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Прагнення українського народу до національного самовизначення бурхливо прорвалися під час революційних подій 1917 року. Для мільйонів українських робітників і селян визволення національне було нерозривно пов’язане з соціяльним проґресом, звільненням від капіталістичної експлоатації. Проте українські соціялісти, які опинилися на чолі національно-визвольного руху, цілком в дусі епігонів Маркса й російських меншовиків, вважали, що пролєтарська, соціялістична революція не на часі, наразі — буржуазно-демократичні завдання. Їхня політика не виходить за межі обережного реформізму. Проте історичний процес невблаганний — питання національного визволення у добу імперіялізму, як ми вже зазначали вище — це питання перманентної революції, й ніяк інакше. Провідники національно-визвольного руху, лідери Центральної Ради та Директорії, зрештою вимушені були зрікатися навіть поміркованих соціялістичних гасел і йти на угоду з місцевими поміщиками та капіталістами, з німецьким мілітаризмом, французьким імперіялізмом, з буржуазно-поміщицькою Польщею… Така політика тільки відштовхувала від них маси трудящих. Найчесніший та найкращий з них, Володимир Кирилович Винниченко, зрозумів це у 1919 році. У своїй книзі «Відродження нації» (1920) він виносить суворий, але справедливий вирок українським провідникам: «Вся причина в тому, що українська влада, вся керуюча партійна українська демократія розійшлася зі своїми масами, що вона була соціяльно непослідовна, нерішуча, невиразна й не соціялістична.»</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Часто доводиться чути, що встановлення більшовицької влади в Україні — це наслідок російської окупації, що більшовизм — це лише нова форма російського імперіялізму. Історичні факти неспростовно доводять, що це зовсім не так. Після Лютневої революції, коли Центральна Рада намагалася виторгувати у буржуазного петроградського Тимчасового уряду незначні подачки, усіляко намагаючись не розсердити „старшого брата”, більшовицька партія рішуче виступала проти великодержавного шовінізму й за право націй на самовизначення та відділення. Свідченням цьому можуть бути промови більшовицьких делеґатів на І Всеросійському з’їзді Рад, у статтях Лєніна «Україна» (1917), «Не демократично, громадянине Керенський!» (1917) тощо. Незмінною ця позиція лишилася й пізніше, під час війн більшовиків з Центральною Радою та Директорією. «Тільки український робітник і селянин має одиноке право управляти своєю власною країною», «трудові маси України самі вирішать своє ставлення до радянської Росії», — писав у наказі по Червоній Армії її засновник і керівник Троцький. Протистояння між «червоними» та «петлюрівцями» аж ніяк не було війною між Україною та Росією — це була громадянська, клясова війна. Знову надамо слово Винниченку: «не російський совітський уряд виганяв нас з України, а наш власний народ».Талановитий письменник, що культивував інтелектуальну чесність з собою, зумів визнати те, в чому не наважувалися зізнатися Петлюра та инші провідники національного руху, прикриваючись словами про «окупацію».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Водночас ідеалізувати національну політику більшовиків також не слід. «Більшовицька партія не легко, лише поступово, під безперервним тиском Лєніна засвоїла собі правильне ставлення до українського питання», — згадував Троцький. Траплялися випадки національного нігілізму і навіть російського націоналізму. Частина більшовиків перебувала під впливом поглядів Р. Люксембурґ на національне питання (нагадаємо, що вона вважала національні рухи непролєтарськими і відмовляла їм у підтримці). Навіть такі віддані революціонери, як, наприклад, Георгій Пятаков, не розуміли до кінця важливість правильної національної політики. Водночас всередині партії сформувалося досить потужне середовище, що наголошувало на необхідності врахування національних прагнень українського народу. На цих позиціях стояли М. Скрипник, Георгій (Юрій) Федорович Лапчинський та инші. Чи не найбільш безкомпромісну позицію у питанні незалежности Червоної України займав Василь Матвійович Шахрай. Його книга «До хвилі. Що діється на Вкраїні й з Україною» (1919, написана у співавторстві з Сергієм Михайловичем Мазлахом (Робсманом)) стала справжнім маніфестом українського комунізму. Шахрай гостро критикував тих членів партії, що іґнорували або применшували вагу національного питання, вимагав створення самостійної української комуністичної партії, а Лєніна звинувачував у недостатній увазі до національних прагнень українців та недотриманні власних принципів. Конфлікт зайшов так далеко, що Шахрая виключили з партії. Проте він залишився бійцем революції, працював у радянському підпіллі на Кубані, де й був вбитий білоґвардійцями.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Говорячи про історію українського марксизму, слід зазначити, що він розвивався не тільки у складі більшовицької партії. Напередодні Революції паралельно з російськими соціял-демократами та соціялістами-революціонерами революційну аґітацію в Україні вели партії, котрі метою своєї боротьби мали як соціяльну революцію, так і національне визволення — Українська Соціял-Демократична Робітнича Партія (1905-1950) та Українська Партія Соціялістів-Революціонерів. Ліве крило останньої, «боротьбисти» (від назви їхньої ґазети «Боротьба»), підпорядковуючись лоґіці революційного процесу, еволюціонувало від радикального народництва до революційного марксизму і 1919 року орґанізаційно оформилось в Українську Комуністичну Партію (боротьбистів). Наступного року УКП (боротьбистів) злилась з Комуністичної Партією (більшовиків) України, а провідні діячі партії боротьбистів обійняли важливі посади в уряді Радянської України, зокрема Олександр Якович Шумський став народним комісаром освіти.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Не можна не згадати Українську Комуністичну Партію (УКП), створену 1920 року лівим крилом української соціял-демократії. До неї певний час входив і В. Винниченко. Перебуваючи з 1919 року в еміґрації, він орґанізував у Відні закордонну ґрупу партії, яка видавала ґазету «Нова доба». Стоячи на клясових позиціях та поділяючи в цілому більшовицьку проґраму, УКП наголошувала на необхідності істнування незалежної від РКП(б) української компартії, окремої Української Червоної Армії та відстоювала економічну самостійність Радянської України. Центральний Комітет УКП звертався із заявою про вступ до III (Комуністичного) Інтернаціоналу, проте у вступі партії було відмовлено.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Значення Жовтневої революції для України важко переоцінити. Вона означала радикальний розрив з усім застарілим, відсталим, консервативним, усім, що гальмувало подальший розвиток продуктивних сил. Соціяльні завоювання Радянської республіки визнають навіть її вороги. Революція зрівняла у правах чоловіків і жінок, започаткувала сміливі експерименти у галузі побуту, освіти, культури, науки. Політика коренізації забезпечила українцям та иншим етнічним ґрупам в Україні небачені досі можливості для вільного національного розвитку. Українська література, мистецтво, театр, кіно переживали нечуваний ні до, ні після того в українській історії розквіту. Навіть запеклі антикомуністи визнають, що це був період національного відродження. Стрімко розвивалася українська марксистська думка. Під редакцією Андрія Річицького (псевдонім Анатолія Андрійовича Пісоцького), колишнього члена ЦК УКП і співавтора — разом з Михайлом Степановичем Ткаченко — її проґрами, вперше вийшов повний український переклад першого тому «Капіталу». Формувалися марксистські наукові школи. Наприклад, у вітчизняній історіоґрафії марксистський напрямок започаткував Матвій Іванович Яворський. Нові українські історики, озброївшись Марксовим вченням, руйнували офіціозні міти російської царської пропаґанди, давали бій великодержавному шовінізму, досліджували історію трудового народу та його визвольної боротьби.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Російський письменник Варлам Шаламов називає пореволюційне десятиліття «величезною програною битвою за майбутнє». Ґрандіозної сили революційний зрив назавжди змінив вигляд величезної країни. Але продуктивних сил вчорашньої царської імперії було явно недостатньо для якісної зміни суспільного ладу. Більшовики розраховували на швидку перемогу пролєтарської революції на Заході, і ці розрахунки були зовсім небезпідставні: зруйнованою світовою війною Европою у 1918-1921 роках прокотилася революційна хвиля небаченої сили. Проте ця хвиля не призвела до робітничого повстання і знищення капіталізму (не в останню чергу через зраду соціял-демократів), і більшовицька влада опинилась в ізоляції. Завдання знищення капіталістичної держави та передачі влади трудящим поступилося завданню збереження влади за будь-яку ціну. Робітники, марксистська інтеліґенція та частина більшовицької партії, що зберегла вірність ідеалам революції, чинили спротив бюрократичній контрреволюції, формували всередині РКП(б) опозиційні ґрупи: спочатку Ґрупу демократичного централізму (1919-1920), Робітничу опозиції (1920-1922), а пізніше Ліву опозицію (1923-1927). Остання згуртувалася навколо Троцького, який події у СРСР 1920-х років порівнював з подіями Великої Французької революції 1789-1794 рр. Тоді революційна якобінська диктатура була повалена не зовнішньою інтервенцією, не монархічною контрреволюцією, не старими експлоататорськими клясами, але… самими якобінцями, тільки такими, що поправішали, виродилися, продали революційні ідеали за привілеї та безтурботне життя. Це сталося 28 липня 1794 року (9 термідору II року за французьким революційним календарем), відповідно і сам переворот, і встановлений ним режим отримав назву «термідоріанського». За аналоґією, встановлення сталінської диктатури у СРСР увійшло до словника революційного марксизму під іменем «радянського термідору».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Одним з проявів термідоріанського перевороту стала радикальна зміна у національній політиці. Радянський Союз, що задумувався як вільна федерація самостійних Радянських республік, швидко перетворювався на бюрократичну імперію. Чому це сталося — пояснює колишній голова Ради народних комісарів УРСР Християн Раковський: бюрократії було «незручно керувати двадцятьма республіками, а от якби це все було одне, якби, натиснувши на одну кнопку, можна було б керувати всією країною, — це було б зручно. З точки зору відомчої, звісно, це було б легше, зручніше, приємніше». Відповідних змін зазнала й ідеолоґія національних відносин. Якщо у дореволюційні й революційні часи стверджувався інтернаціоналізм і засуджувалися прояви російського шовінізму, тепер Росія оголошується старшою з «республік-сестер», офіційна історіоґрафія повертається до старих, царських штампів, імперський пафос стверджується в літературі, кінематоґрафі, театрі. На кожного, хто насмілювався критикувати нові орієнтири національної політики, навішувався ярлик «націонал-ухильників» чи «дрібнобуржуазних націоналістів», вони зазнавали жорстоких переслідувань. М. Скрипник був доведений до самогубства, розстріляні А. Річицький і Г. Лапчинський, О. Шумський загинув за нез’ясованих досі обставин, повертаючись з заслання…</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; margin-right: 1em; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh1QOWtQwZj1joRv8aOasDQvHGo4rKox0sZ1XFsgO-06ZecPiBgGcx86UCFnt2mSUnASaUIGQsQ_bIZIUhRiF2jsjuJuUHjFQBQfA-8GmbqVcy8x7IpFYqb3PSjFsN98IKt911vXHhX8pia/s1600/464b3f74fd6601955ccb022f610c3111_XL.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh1QOWtQwZj1joRv8aOasDQvHGo4rKox0sZ1XFsgO-06ZecPiBgGcx86UCFnt2mSUnASaUIGQsQ_bIZIUhRiF2jsjuJuUHjFQBQfA-8GmbqVcy8x7IpFYqb3PSjFsN98IKt911vXHhX8pia/s320/464b3f74fd6601955ccb022f610c3111_XL.jpg" width="241" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="background-color: white; color: #444444; font-family: arial, sans-serif; font-size: x-small; line-height: 16px; text-align: left;">Микола Хвильовий</span></td></tr>
</tbody></table>
<div style="text-align: justify;">
У 1933 році, не в змозі більше протистояти сталінській контрреволюції й не бажаючи пристосовуватися до неї, покінчив життя самогубством письменник і революціонер М. Хвильовий. Нинішні офіціозні історики та літературознавці з усіх сил намагаються представити його, переконаного більшовика, учасника громадянської війни, прихильника Лівої опозиції, як ледь не націоналістичного митця, який «творив всупереч комуністичній ідеолоґії», «критикував примітивізм пролєтарської літератури», «орієнтувався на Европу». Але варто почитати самого Хвильового, його прозу та публіцистику, щоб зрозуміти, наскільки далекі їхні потуги від реальности. «Треба якомога скоріш піти назустріч українській радянській молоді, яка хоче бути перш за все комунарами, а потім вже українцями», — писав Хвильовий. Не приховував він і свого ставлення до хуторянської, провінційної культури, з якою так носиться сьогоднішній український офіціоз. «Ми гадаємо, що в зв’язку з прискоренням так званої українізації пролєтарське мистецтво попадає в тимчасову небезпеку: — «Сатана в бочці» з гопаківсько-шароваристої «просвіти» вилазить зі свого традиційного кубла і хмарою суне на город. Буде великою помилкою гадати, що це «підвівся чорнозем», — той митець, до якого Тичина «посилав свої нерви». Безграмотне міщанство — от хто. Це саме та рідненька «Просвіта» в вишиваній сорочці і з задрипанським світоглядом, що в свій час була ідеолоґом куркульні. Тепер, в силу своєї безпринципности, загубивши до того під собою ґрунт та намацавши несподівані для себе можливості (прискорена українізація), вона робиться «червоною» і йде «селозувати» (певніше — профанувати) міську пролєтарську культуру». Коментувати цей уривок, здається, зайве — письменник чітко й ясно показав, на чиєму він боці. Хвильовий не протистояв пролєтарській літературі, як намагаються нас переконати, навпаки — він сам створював і стверджував її. Так, він дійсно проголошував гасла «Геть від Москви» та «Дайош Европу», які гріють душу сьогоднішньому націонал-демократу. Але гасла ці не мали жодного антиросійського чи прозахідного змісту. Триматися осторонь від Москви Хвильовий закликав, </div>
<div style="text-align: justify;">
оскільки «Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства, що в ньому, як всесвітній оазис, — пролєтарські заводи, Комінтерн і ВКП. Коли на Україні, і зокрема в центрі її, ви чули тільки «товариш», там вже давно перейшли з «гражданина» на «господина». В той самий час він постійно нагадував, що російська революційна демократія це одне, а «жидкобородий московський інтеліґент» — дещо зовсім инше. Так само й «Европа» для Хвильового була Европою Ґьоте, Дарвіна та Маркса. Хвильовий боровся проти сталінізму не за реставрацію капіталізму, але за Червону Україну, за відродження ідеалів Жовтня. «Хай живе комунізм. Хай живе соціялістичне будівництво. Хай живе комуністична партія», — написав він у передсмертній записці.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Величезної деформації у СРСР зазнали не тільки сама робітнича держава і робітнича партія, але й ідеолоґія марксизму. Адже вона була справжньою бомбою, закладеною під бюрократичний режим, що зрадив революцію й узурпував владу. Звичайно, партійні та державні начальники продовжували клястися іменами Маркса, Енґельса й Лєніна, повторювали цитати з їхніх творів. Проте офіційна ідеолоґія СРСР досить мало нагадувала революційний марксизм. Взагалі, це був радше ерзац ідеолоґії, ніж власне ідеолоґія: не будучи соціяльною клясою, а всього лише паразитичною верствою, бюрократія не могла виробити власної системи поглядів. Сталін, в оточенні якого не залишилося жодного значного теоретика, привласнив собі одноосібне право висувати, формулювати й проголошувати всі політичні та ідеолоґічні новації. Камуфлюючи постійні хитання соціялістичною фразеолоґією, вирваними з контексту й сфальсифікованими цитатами Маркса і Лєніна, він висунув лише декілька концепцій, оголошених «теоріями»: про перемогу соціялізму в одній окремо взятій країні, про посилення клясової боротьби за мірою просування до соціялізму тощо. Усі ці нововведення були покликані виправдати політику правлячої бюрократії. Е. Мандель пише: «Вона не змогла обрубати всі свої зв’язки з теорією Маркса і Лєніна, водночас спотворюючи цей критичний, визвольний набір ідей і методів дослідження, перетворюючи його на низку диких ріжнокаліберних доґм. Її головним підходом до марксистської традиції був схоластичний відбір цитат з єдиною метою: виправдати істнуючі соціяльні та політичні структури у керованих нею державах і ріжноманітні — часто суперечливі — проваджувані нею один за одним політичні заходи. Тим самим бюрократія перетворила науку на інструмент, на прислужницю кон’юнктурних політичних цілей та інтересів».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Автентична українська марксистська традиція за цих умов мала своє продовження за межами СРСР, зокрема, у лавах Комуністичної Партії Західної України, яка одна з небагатьох европейських компартій насмілилася критикувати сталінську політику. Її лідери Йосип Васильович Крілик (Васильків) та Роман Володимирович Кузьма (Турянський) прямо заявляли, що створений Сталіним авторитарний режим у Комуністичному Інтернаціоналі перешкоджає орґанізації революційних сил у Европі. Сталіністи жорстоко покарали КПЗУ за таку самостійність: партія пережила дві чистки, а 1938 року рішенням підконтрольного кремлівській бюрократії виконкому Комінтерну була розпущена. Більшість її лідерів і членів загинули у сталінських таборах.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
У 1930-х виникають українські троцькістські ґрупи. У Львові така ґрупа гуртується навколо журналу «Життя і слово», редагованого Романом Осиповичем Роздольським. У Канаді українські троцькісти видавали ґазету «Робітничі вісті», їхній лідер Нік Оленюк листувався з Троцьким. Сам Троцький в ці роки дуже активно цікавився українським питанням. У 1939 році він пише кілька статей з цієї проблєми: «Про українське питання», «Незалежність України та сектантська плутанина», «Демократичні кріпосники та незалежність України». У них йдеться про стан України у складі сталінської бюрократичної імперії: «Ніде затиск, чистки, репресії й взагалі усі види бюрократичного гуліґанства не набували такого вбивчого розмаху, як на Україні, у боротьбі з сильними підґрунтовими прагненнями українських мас до більшої свободи й самостійности. Радянська Україна стала для тоталітарної бюрократії адміністративною частиною економічного цілого та військової бази СРСР. Сталінська бюрократія будує, щоправда, пам’ятники Шевченкові, але тільки для того, аби міцніше придавити цим пам’ятником український народ і примусити його мовою Кобзаря співати славу кремлівській банді насильників».Відзначаючи провину сталінізму в тому, що революційно-марксистські ідеї втратили свій колишній вплив серед трудящих Західної України та діаспори, Троцький проголошує принцип єдности та незалежности Радянської України, як від сталінської бюрократії, так і від імперіялістичних держав. Водночас він застерігав від співпраці з буржуазними націоналістами, відзначаючи, що «проґрама незалежности України у добу імперіялізму прямо й нерозривно пов’язана з проґрамою пролєтарської революції»ю Політика націоналістів неодмінно призведе до єдиного результату: підпорядкування України одному з імперіялістичних хижаків, і тільки перемога робітничої кляси здатна забезпечити справжнє самовизначення українському народові.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Р. Роздольський, опинившись після другої світової війни у США, став відомий як видатний теоретик марксизму. Його праці «До національного питання. Ф. Енґельс і проблєма „неісторичних” народів» (1964) та «До історії створення Марксового „Капіталу”. Дослідницький нарис» (1967) стали клясикою сучасної марксистської думки, були перекладені багатьма мовами, а от українського перекладу вони досі так і не дочекалися. Роздольський належав до напрямку, відомого як «тепла течія у марксизмі», який, визнаючи первинність соціяльно-економічних чинників, основну увагу приділяє все ж таки людському факторові.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Неабияким цікавим явищем у політичному житті повоєнної української еміґрації була ґазета </div>
<div style="text-align: justify;">
«Вперед»</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: right; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgo4L53rcfUw3KsaKaOTD11dyUYbmtRVmF1Y76qsnaU82VmOZitjPQdtgHKXDMbwafsxMHlu5xhYBJDrpqmDp1SfxBLyXE5TMBfvyA6fQv157kt5u6IVyr3-CNV1WMRQvZ2oFUfCLktoXeR/s1600/maistrenko.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgo4L53rcfUw3KsaKaOTD11dyUYbmtRVmF1Y76qsnaU82VmOZitjPQdtgHKXDMbwafsxMHlu5xhYBJDrpqmDp1SfxBLyXE5TMBfvyA6fQv157kt5u6IVyr3-CNV1WMRQvZ2oFUfCLktoXeR/s320/maistrenko.jpg" width="260" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Іван Майстренко</td></tr>
</tbody></table>
(основні автори: Іван Васильович Майстренко, Борис Васильович Левицький, Всеволод Сергійович Голубничий). Згуртована навколо неї ґрупа походила з Української Революційно-Демократичної Партії і була не зовсім марксистською, декларувала свою приналежність до «третьої сили», однак представляла собою найбільш ліву орґанізацію української еміґрації. Програма ґрупи «Вперед» передбачала боротьбу проти всіх імперіялізмів (в якості імперіялістичної держави розглядався також СРСР), створення демократичної безклясової незалежної Української держави. На думку І. Майстренка та його товаришів, панування партійно-державної бюрократії було головною і фактично єдиною перешкодою для переходу до безклясового суспільства в Україні. Відкидаючи обвинувачення правих кіл еміґрації у «націонал-комунізмі», ґрупа «Вперед» водночас високо цінила українських комуністів 1920-х років, з симпатією відгукувалася про Лєніна й Троцького. Висловлюючи готовність до співпраці із соціялістичними силами, які заперечують і капіталізм, і радянську геґемонію, вона неодноразово виступала з підтримкою самостійницького курсу комуністичної партії Югославії. В цілому, «Вперед» можна розглядати як прихильників ідеолоґії демократичного соціялізму.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Попри сталінські та післясталінські фальсифікації, марксизм продовжував істнувати і всередині </div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; text-align: justify;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmlioePlpoHTpPejI2YI3si1jG7CLq-f8FZ59uy3Qhug0J7cVVSfmWhtbs-UMwQI8DGps_rp9jpN56YAMdefWhyKsiyxZDC4zNEjxG5waDT0OKculAQp1jKOO1M8O5c-6fz2Ecgv9oLyJ3/s1600/Dzyuba_I.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmlioePlpoHTpPejI2YI3si1jG7CLq-f8FZ59uy3Qhug0J7cVVSfmWhtbs-UMwQI8DGps_rp9jpN56YAMdefWhyKsiyxZDC4zNEjxG5waDT0OKculAQp1jKOO1M8O5c-6fz2Ecgv9oLyJ3/s320/Dzyuba_I.jpg" width="255" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: start;">Іван Михайлович Дзюба</span></td></tr>
</tbody></table>
<div style="text-align: justify;">
Україні. Так чи інакше, але книжки Маркса, Енґельса, Кауцького, Плєханова, Лєніна, Люксембурґ видавалися, до того ж масовими накладами, і, порівнюючи викладені у них ідеї з оточуючою дійсністю, радянський читач міг прийти до зовсім небажаних для панівної бюрократії висновків. Більшість радянських і українських дисидентів були на перших етапах своєї діяльности людьми лівих поглядів. Наприклад, Іван Михайлович Дзюба у своїй книзі «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) критикував радянську національну політику саме за відхід від лєнінських принципів і закликав ці принципи відновити. Юрій Васильович Бадзьо, прихильник «демократичного соціялізму», закликав демонтувати самодержавство КПРС і рухатися до Марксового ідеалу суспільства, хоча верхівку цього ідеалу — комунізм — він вважав недосяжним. Марксистом був Леонід Іванович Плющ, який у своїх поглядах на суспільний лад СРСР наближався до троцькізму. Пізніше він згадував, що російський більшовик Ніколай Бухарін був близький йому своїми симпатіями до селянства, а Троцький — безкомпромісністю у критиці бюрократії та захисті пролєтарської демократії. Борис Іванович Бульбинський стверджував, що внаслідок сталінського контрреволюційного перевороту у СРСР утвердився державний капіталізм, і повернутися на соціялістичний шлях можна тільки через антибюрократичну революцію.</div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: right; text-align: justify;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgWynW_V-ics7-mjt0QHuC5mUpO2o7lreKWPAtJSzIX9N54I2gihCAYvDHygV9LCN5x0M7BQ4sfMaIHxcjTuDyqK-xREONdXs5eHt2-mW4FsAAihebeatdkTPhr75MmmGC2IfE0zcmfTooz/s1600/Plusch.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgWynW_V-ics7-mjt0QHuC5mUpO2o7lreKWPAtJSzIX9N54I2gihCAYvDHygV9LCN5x0M7BQ4sfMaIHxcjTuDyqK-xREONdXs5eHt2-mW4FsAAihebeatdkTPhr75MmmGC2IfE0zcmfTooz/s1600/Plusch.jpg" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: start;">Леонід Іванович Плющ</span></td></tr>
</tbody></table>
<div style="text-align: justify;">
А от декілька цитат з видатного українського поета і дисидента Василя Семеновича Стуса, ім’я якого часто береться на щит антикомуністами. З пояснювальної записки від 7 вересня 1965 року: «Я вважаю, що кожна чесна людина, кожен чесний комуніст повинен захищати революційні завоювання, наш соціялістичний лад, нашу радянську демократію. Кожна чесна людина мусить боротися за Лєніна». «Соціялізм, як найпроґресивніше вчення, восторжествує попри всі перепони, виставлені сьогодні його облудними ревнителями. Той соціялізм, де людина думає, мислить і вільно висловлює свої думки. Той соціялізм, який тримається на успадкованій од віків етиці вільних розкріпачених людей з ясними лицями, не спотвореними конвульсіями страху». З листа 1968 року до Петра Шелеста, тодішнього першого секретаря КПУ: «Соціялізм — це найчесніший людський лад. І він мусить виростати на чистій, на природній людській основі чесности, справедливости і взаємоповаги людей, а не підтримуватись зграєю платних шпигунів, поліцейських, донощиків, кар’єристів, чиє ім’я — людська безликість. І за такий соціялізм варто боротися до скону».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Революційна традиція продовжувала жити також у середовищі інтеліґенції, що не належала до дисидентського руху. Певна частина академічних вчених-гуманітаріїв берегли чистоту марксистського вчення за рахунок відмови від активної соціяльної позиції. Для багатьох діячів української культури (наприклад, для Василя Андрійовича Симоненка) неприйняття сталінізму та його спадщини нерозривно поєднувалося зі щирою вірою у комуністичні ідеали.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ще наприкінці 1930-х років Троцький визначав Радянський Союз як суспільство, що застигло на півдорозі від капіталізму до соціялізму. Він порівнював його з коконом, яким вкривається капіталістична гусінь перш ніж перетворитися на соціялістичного метелика — при цьому кокон може загинути, так і не ставши метеликом. Такий стан не може тривати вічно, зрештою, одна з тенденцій має перемогти. Троцький передбачав два варіянти розвитку подій: оптимістичний і песимістичний. «Перемога бюрократії… означала б її перетворення на нову імущу клясу. Навпаки, перемога пролєтаріяту над бюрократією забезпечила б відродження соціялістичної революції». Проґноз Троцького справдився на початку 1990-х, тільки, нажаль, у песимістичному варіянті. Бюрократичне правління завершилося безумною вакханалією приватизації, економічною, соціяльною та культурною катастрофою. При цьому більша частина вчорашніх партійних, комсомольських та господарських начальників не тільки нічого не втратила, але й значно покращила своє становище, або залишивши за собою адміністративні посади, або поповнивши лави нової буржуазії.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Нова панівна кляса українського суспільства, нащадки радянських бюрократів та пострадянських бандитів, роблять все для того, аби остаточно витіснити марксизм з інтелектуального простору України, з академічної науки, з свідомости людей. Вчорашні викладачі «марксизму-лєнінізму» перетворилися на запеклих антикомуністів, дурноверхих постмодерністів, «демократів» і «націоналістів». Проте революційна традиція не скінчила свого життя. Ствердження буржуазного ладу, формування нової клясової структури суспільства зруйнували створений ліберальними пропаґандистами часів «перебудови» міт про ринковий рай. Реальність виявилась такою, що примушує все більшу кількість критично мислячих людей повертати ліворуч. Серед інтеліґенції — особливо молодої — відбувається переосмислення цінностей, і певна її частина починає цікавитися марксизмом. Ідеолоґічний пошук йде у лавах лівих орґанізацій та ґруп. Виникають незалежні «мозкові центри», що ведуть важливу просвітницька-пропаґандистську роботу, в т.ч. в інтернеті. Виросло ціле покоління, що сформувалося при капіталізмі, і йому цей капіталізм зовсім не до вподоби. В Україні пробуджується робітничий рух, народжуються нові соціяльні рухи. Соціяльна боротьба потребує теорії, стратеґії й тактики, а забезпечити їх здатний тільки марксизм. Тому всі розмови про смерть Марксового вчення, м’яко кажучи, передчасні. Зрештою, Сартр колись казав, що кінцем марксизму може бути лише кінець капіталізму. Боротьба триває!</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Сергій Іщенко</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-81177359304946058242013-08-23T19:23:00.003+03:002013-08-23T19:23:40.458+03:00Антон Шарий-Богунський. Романтик українського комунізму<br />
Можливо, саме він зробив найбільший внесок у створення українського радянського війська. Полк імені Богуна, знову ж таки. Але канонічною іконою зробили Щорса. А Антона Шарого убили тоді ж, у 1919-му, після зустрічі з Троцьким.<br />
<br />
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; margin-right: 1em; text-align: left;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvN5yX8P5KyDNOGmOpsMmfWDoGp663_qwEy1ABZsZlhJcCp_AMub4ru2aiGh8ir25walXlVJi5z_WjTfXPDz_AI8W1I0J8Qtxvl5flzjhhmeEyLmNRmbGM_WRPuQNbKHxXQtvwJwdKJl_l/s1600/15.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvN5yX8P5KyDNOGmOpsMmfWDoGp663_qwEy1ABZsZlhJcCp_AMub4ru2aiGh8ir25walXlVJi5z_WjTfXPDz_AI8W1I0J8Qtxvl5flzjhhmeEyLmNRmbGM_WRPuQNbKHxXQtvwJwdKJl_l/s320/15.jpg" width="244" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: start;">Антон Шарий-Богунський</span></td></tr>
</tbody></table>
Після прориву червоного фронту під Волновахою в Приазов'ї в травні 1919 року, білі російські війська переможно просувалися по Україні. На початку липня денікінці увірвалися до Харкова, де їм була влаштована гучна зустріч з оркестром, квітами і молебнем. Долаючи опір червоних, денікінці почали наступ на Київ.<br />
<br />
В цей час у Саратові виходить книжка "До хвилі" українських націонал-комуністів Василя Шахрая і Сергія Мазлаха, в якій прямо було сказано - Україна повинна бути хоч і радянською, проте незалежною від Росії зі всіма атрибутами держави - армією і фінансами.<br />
<br />
Це було вже занадто. Перед Леніним виникнула перспектива позбутися України - або від білих (що було півбіди, бо буржуї, чого з них взяти) або від начебто своїх - українських комуністів, які не хотіли підкорятися Москві.<br />
<br />
Крім того, на стіл до Леніна лягла відозва "До селян і робітників України" за підписом червоного комбрига Антона Богунського зі словами "…Ці панки називали себе "комуністами", а почали грабувати бідне населення України та вивозити все спекулятивними шляхами для Росії, таким чином ми опинилися під п'ятою різних надісланих до нас комісарів, які поводяться гірше як царські пристави… влада в Україні повинна бути з місцевих людей-українців (всіх живущих в Україні), нам не потрібні окупанти та спекулянти на комунізмі". А це вже не жарти.<br />
<br />
До Полтави від Леніна прибув сам наркомвоєнмор Лев Троцький. Розлючений невдачами на фронті і "схованими петлюрівцями" у війську, він влаштував рознос військовим і викликав до себе Богунського, чий полк щойно вибив денікінців з Костянтинограда (зараз Красноград).<br />
<br />
Про що Троцький розмовляв з Богунським у Полтаві в приміщенні колишнього Петровського кадетського корпусу, невідомо. Проте, як тільки Богунський йшов по коридору корпусу, йому вистрілили з нагана у потилицю. Було йому тільки 20...<br />
<br />
...Його імені ви не знайдете в жодній енциклопедії радянського періоду, хоч у роки громадянської війни воно славою не поступався ні Боженку, ні Дубовому, ні Щорсу.<br />
<br />
Антон Савич Шарий (Богунський) народився 113 років тому - 16 січня 1899 року - в селі Погоріле Вереміївської волості Золотоніського повіту на Полтавщині. Він походив із села, яке Ленін наводив у своїх статтях як приклад розшарування селянства, села, з якого до революції кожен другий дорослий ішов на заробітки до Таврії.<br />
<br />
Хлопець був надзвичайно тямущим, і тому сільська громада направила його на навчання в Гурбинську двокласну вчительську школу. Після смерті батьків юнак подався в Київ, влаштувався матросом на пароплав "Чернігів". Одночасно навчався в річковому училищі. Склав екстерном екзамени за гімназію і вступив у Київський комерційний інститут.<br />
<br />
Юнак, який пізнав злидні, легко захопився більшовицькими ідеями про світле майбутнє. Тож коли сталася Лютнева революція, він став більшовиком, причому активним функціонером.<br />
<br />
Як представник Черкаського комітету він взяв участь у Таганрозькій конференції українських членів РСДРП(б), на якій націонал-комуністами Скрипником і Лапчинським було проголошено створення української компартії, незалежної від Москви.<br />
<br />
Влітку 1918 року Шарий очолив повстанські загони проти австрійців і німців. Після придушення повстання під Таращею він повів до нейтральної зони близько 600 повстанців, які потім склали основу 1-ї Української радянської дивізії.<br />
<br />
Проте націонал-комуніст Шарий не підтримав - як й інші прихильники радянської України - платформу УНР, що привело його до участі у війні червоної Росії проти УНР.<br />
<br />
Його бригада брала участь у взятті Києва більшовиками, проте за його пропозицією вона стала носити ім'я українського полководця Івана Богуна, а сам Шарий став Богунським. Також є версія, що Антон обрав ім'я пристані Богун на Дніпрі біля рідного села.<br />
<br />
У боях з білогвардійцями, спостерігаючи за поведінкою присланих з Москви комісарів, Антон поступово прозрівав разом з військом, основу якого складали селяни придніпровських сіл... Бо більшовики влаштували в селах справжній погром, відбираючи хліб до останку - треба було годувати зруйновані їми ж міста Росії.<br />
<br />
У зв'язку з посиленням антиросійських настроїв в українських радянських частинах, Лев Троцький надіслав таємну інструкцію: "Необхідна чистка в командному складі українського війська, де ще дуже багато петлюрівських, партизанських, отаманських елементів - таких, як Богунський, Лопаткін та інші".<br />
<br />
У відповідь на посилення репресивних заходів Реввійськради Богунський звертається із цитованою вище відозвою. Мало того, чекісти доповіли в Москву, що Шарий шукав контактів з легендарним отаманом Зеленим, який звільнив від червоних Київщину і Черкащину.<br />
<br />
Видати наказ про арешт легендарного комбрига прямо було небезпечно, тому Троцький пішов на хитрість - запросив Богунського до Полтави... Невдовзі у Москву була відправлена телеграма: "Богунський нами розстріляний 1919 рік місто Кременчук.<br />
<br />
Це був початок чистки українських червоних командирів, яка невдовзі набула значних масштабів - від підозрілого отруєння помер Боженко, кулею зблизька (схоже, від своїх) убитий Щорс... Винними в їхніх смертях Троцький оголосив петлюрівських агентів.<br />
<br />
Дізнавшись про розстріл Антона Шарого, 1-й полк під командуванням двоюрідного брата Шарого Лопаткіна підняв бунт і вирушив громити російських і домашніх зайд. Загинув Лопаткін під селом Піщане.<br />
<br />
Протягом десятиріч про комбрига Шарого (Богунського) мовчали - мовляв, такого не було. Точка. Всю його родину – братів і сестер – у 1920-х роках було заарештовано і відправлено на Соловки.<br />
<br />
1937 рік "підібрав" рештки із родини Шарих та Фесенків (по лінії матері), всі вони були розстріляні. До речі, в бою під Крутами проти більшовиків брав участь один із представників цього роду – Іван Шарий.<br />
<br />
Тільки 29 квітня 1990 року кримінальну справу № 2804 щодо Антона Шарого постановою КДБ СРСР зупинено на підставі відсутності злочину.<br />
<br />
Вадим ДжувагаAnonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-10539532397765532622013-08-07T19:52:00.001+03:002013-08-29T02:00:32.115+03:00Що таке націонал-комунізм ?<br />
<div class="MsoNormal">
<span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
</div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Багато людей
зіткнувшись з поняттям «націонал-комунізму» не розуміють його значення та
поєднання двох, здавалося б протилежних та взаємовиключаючих ідеологій та
суспільно-політичних напрямків.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Для
розуміння націонал-комунізму, с початку треба дати визначення націоналізму та
комунізму. </span></div>
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> </span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Отже що таке
нац</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">іоналізм?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"><span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTOlyjRmSSr1WB5ureNpKZX4F2svvPLTI7I-7bshUVVMGjmHKLZuihGmUcX0FDYbiNinlXG7OwGhxVgDaEC5aTmI9MCq3aD1PbyEZaRpCDfG9pyYEhY_qICxtOO9VV2fIxE7F6I60FhwSX/s1600/%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7+%25D0%25B8%25D1%258B+%25282%2529.png" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"></a></span></span></div>
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"><span style="mso-spacerun: yes;">
</span></span>
<div class="MsoNormal">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTOlyjRmSSr1WB5ureNpKZX4F2svvPLTI7I-7bshUVVMGjmHKLZuihGmUcX0FDYbiNinlXG7OwGhxVgDaEC5aTmI9MCq3aD1PbyEZaRpCDfG9pyYEhY_qICxtOO9VV2fIxE7F6I60FhwSX/s1600/%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7+%25D0%25B8%25D1%258B+%25282%2529.png" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" height="179" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTOlyjRmSSr1WB5ureNpKZX4F2svvPLTI7I-7bshUVVMGjmHKLZuihGmUcX0FDYbiNinlXG7OwGhxVgDaEC5aTmI9MCq3aD1PbyEZaRpCDfG9pyYEhY_qICxtOO9VV2fIxE7F6I60FhwSX/s200/%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7+%25D0%25B8%25D1%258B+%25282%2529.png" width="200" /></a></div>
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"><b style="mso-bidi-font-weight: normal;"> Націоналізм</b> - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких
є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її </span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">ний рух, націоналізм прагне до
відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.
У своїй основі націоналізм проповідує вірність і відданість своїй нації,
політичну незалежність і роботу на благо власного народу, об'єднання
національної самосвідомості для практичної захисту умов жит</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">тя нації, її
території проживання, економічних ресурсів , моральних та культурних цінностей.</span><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTOlyjRmSSr1WB5ureNpKZX4F2svvPLTI7I-7bshUVVMGjmHKLZuihGmUcX0FDYbiNinlXG7OwGhxVgDaEC5aTmI9MCq3aD1PbyEZaRpCDfG9pyYEhY_qICxtOO9VV2fIxE7F6I60FhwSX/s1600/%25D0%2591%25D0%25B5%25D0%25B7+%25D0%25B8%25D1%258B+%25282%2529.png" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"></a></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Головною в
націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Ал</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">е держава —
не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у
свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. І дійсний
(а не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями довести виключність та
зверхність «своєї» зростаючої етнонації) націоналізм обстоює право на,
державність усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу.
Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута,
націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від
нього має залишитися лише патріотизм.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Термін
«націоналізм» був введений німецьким істориком культури Йоганном Готфрідом
Гердером наприкінці 70-х років </span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: EN-US;">XVIII</span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: EN-US;">c</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">толіття.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></div>
<div class="MsoNormal">
<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Комунізм</span></b><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> –
суспільно–політичне вчення та політична ідеологія, заснована на ідеї спільної
власності, суспільства загальної рівності та свободи. В суспільних відносинах
комуністичне вчення наголошує на пріоритеті інтересів колективу над інтересами
окремої людини, підкоренні людської особистості інтересам спільноти. Відчуження
приватних інтересів особи в комунізмі починається зі скасування приватної
власності на засоби виробництва, її експропріації. Комунізм як суспільна ідея
набув популярності по-перше у країнах Західної Європи в середині </span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: EN-US;">XIX</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">
століття у колах інтелігенції та декласованної міської бідноти під час
«буржуазних революцій». Ідея комунізму як політичного руху була сформульована
К.Марксом і Ф.Енгельсом у «Маніфесті Комуністичної партії» в 1848 році та в
пізніших працях.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">Важливою скла</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">довою
комуністичної ідеології є концепція інтернаціоналізму.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Інтернаціоналізм - </span></b><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">ідеологія, що проповідує дружбу і співробітництво між
націями. Існують різні варіанти інтернаціоналізму: зокрема, пролетарський
інтернаціоналізм у марксизмі позначає солідарність пролетарів різних країн у
боротьбі проти експлуататорів. У марксистській соціально-класовій концепції
інтернаціоналізмом вважався пролетарський інтернаціоналізм. Концепція заснована
на твердженні, що капіталізм є глобальною системою, і тому робітничий клас
повинен діяти як глобальний клас, якщо цей він хоче перемогти. Робітники
повинні боротися в знак солідарності зі своїми колегами в інших країнах на
основі загальних інтересів класу. Теоретичне обґрунтування та практичне
втілення пролетарський інтернаціоналізм знайшов у ідеології марксизму-ленінізму.
В наш час дуже часто представники лівих політичних течій, плутають
інтернаціоналізм із космополітизмом, який на відміну від першого ставить
інтереси усього людства над інтересами класу або нації. Космополітизм є
провідником глобалізації, масової культури споживання, сприяє поширенню влади
світового капіталу та сучасної форми імпері</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">алізму, яка полягає в економічному
домінуванні великих держав над малими.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Розглядаючи усі визначення
можна зробити висновок, що поєднання двох універсальних ідей – націоналізму та
комунізму теоретично є можливим.<span style="mso-spacerun: yes;">
</span>Націоналізм в його культурній, не радикальній формі може співіснувати із
суспільно-економічною моделлю комунізму, та навіть доповнювати та посилювати
її. Націоналізм, як і комунізм ставить інтереси суспільства вище інтересів
індивіда. За націоналістичною ідеологією вищою цінністю є єдність нації, праця
на її благо та відданість своєму народові. Такі ідеологічні принципи стають
дуже корисними в будівництві соціалізму у поєднанні із принципом пріоритетності
інтересів колективу над його окремими членами. Тобто таке поєднання в жодному
разі не слід вважати <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>протиприродним, а
навпаки – прогресивним, бо обидва принципа будуть грати позитивну роль у
будівництві як національної держави, так і комуністичного суспільства, тому що
таке поєднання буде вести до ще більшого зміцнення позицій колективізму та
національної єдності. Але треба зауважити, що звісно далеко не будь який
варіант націоналізму можливо поєднати з комуністичними ідеями, а тільки ті
варіанти, що виключають шовінізм, вождізм та великодержавність. Тобто це
повинен бути визвольний, культурний, лівий націоналізм, у їх<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>нерозривному поєднанні.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Український націонал-комуні</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">зм, що виник у
20-ті роки в рядах КП(б)У, включає в себе саме такі варіанти націоналізму. </span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Тепер розглянемо
окремо ці три види націоналізму та їх роль на різних етапах пролетарської
боротьби та будівництві соціалізму.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Визвольний націоналізм</span></b><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">. Визвольний націоналізм є ідеєю яка проголошує
визволення нації від іноземного панування та створення власної державності. Сам
по собі визвольний націоналізм<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>може мати
певне класове та економічне забарвлення, тобто бути спрямований на визволення
не тільки від іноземного політичного та економічного панування, але й на боротьбу
проти капіталізму та будівництво соціалістичної держави. Визвольний націоналізм
може поєднуватися із пролетарською боротьбою як міжнародною, так і всередині
однієї нації, та може трактуватися як боротьба пролетаріату не тільки з
іноземними окупантами, а й з панування національної буржуазної, або
авторитарної<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>влади в країні.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Культурний націоналізм. </span></b><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">Культурний націоналізм - форма націоналізму, в якому
нація визначається за загальною культурою. Культурний націоналізм робить акцент
на національній ідентичності, що</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> формується культурною традицією і мовою, але в
жодному разі не на концепції загального походження або раси. Культурний націоналізм
сприяє захисту національної культури від поширення або силового нав</span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%;">’язання
</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">іноземної культури. В наш час він виконував би роль своєрідного
«щита» від поширення на території України культури масового споживання, що веде
до виникнення безлічі суспільних та екологічних проблем.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Лівий націоналізм.</span></b><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Лівий націоналізм — форма націоналізму, що заснована
офіційно на рівності, народному суверенітеті і національному самовизначенні.
Лівий націоналізм зазвичай дотримується антиімперіалізму, та є противником
правого націоналізму і відхиляє расистський націоналізм і фашизм.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Отже,
націонал-комунізм є адаптацією класичної марксистсько-ленінської суспільно-економічної
моделі до реальних етнокультурних особливостей того чи іншого народу. Адаптація
сама по собі автоматично буде виражатися у визвольному (від іноземних
загарбників або нац. буржуазії), культурному (збереження національної
ідентичності) та лівому націоналізмі (створення соціальних </span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">гарантій та
пролетарської нації). Таке поєднання правомірно було б назвати «народним
комунізмом», тобто адаптацією комуністичної моделі економіки та суспільних
відносин.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Сама ідея
національного комунізму спрямована на збереження національної ідентичності, на
створення національної пролетарської єдності у боротьбі з національною
буржуазією та об’єднання нації на принципі колективізму в один міцний народний
«кулак». Кінцевою метою комунізму є безкласове бездержавне суспільство, і це не
суперечить націоналізму, бо нації се одно збережуться.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhGGepPyigw2HQYlkBFUEK0Pd8U-k7d4LXkWDC5LqkP2t0Y1vJZdbSeVrlg8e2842HRQA-pFnklBmtnqzlK1mWoC1CuD_LlQySsU1DhT0Gi7JVKvOZOiP49e1elRUVc4jupEyJwGeqVSym/s1600/9z_EK5SsWAs.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><br /></a><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Першочерговою метою
націонал-комунізму є створення пролетарської нації, що кинула виклик
національній буржуазії та перемогла її у революційній боротьбі за звільнення.
Нація повинна бути</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> пролетарською, тому що більшістю кожної нації на Землі є
пролетаріат! Нація – це пролетаріат, а пролетаріат – це нація. Пролетарям не
потрібні паразити та буржуазні «повадирі», самовисуненні вожді<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>та диктатори, пролетаріат повинен бути
вільним і сам давати собі раду шляхом</span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> встановлення прямої демократії да влади
народних рад.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhGGepPyigw2HQYlkBFUEK0Pd8U-k7d4LXkWDC5LqkP2t0Y1vJZdbSeVrlg8e2842HRQA-pFnklBmtnqzlK1mWoC1CuD_LlQySsU1DhT0Gi7JVKvOZOiP49e1elRUVc4jupEyJwGeqVSym/s1600/9z_EK5SsWAs.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="232" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhGGepPyigw2HQYlkBFUEK0Pd8U-k7d4LXkWDC5LqkP2t0Y1vJZdbSeVrlg8e2842HRQA-pFnklBmtnqzlK1mWoC1CuD_LlQySsU1DhT0Gi7JVKvOZOiP49e1elRUVc4jupEyJwGeqVSym/s320/9z_EK5SsWAs.jpg" width="320" /></a><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">Наступною метою
націонал-комунізму повинно бути включення національного пролетаріату до
інтернаціональної боротьби за визволення пролетарів інших націй. Але у такій
боротьбі не повинна насаджуватись чиясь національна, або уніфікована модель
комунізму або тактика революційної боротьби. Національний пролетаріат під час
революційної боротьбі повинен отримувати іноземну підтримку у будь якому
вигляді, але будувати нову країну він повинен своїми власними національними
руками.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"> Націонал-комунізм
не нова ідея, але сьогодні настав час про неї згадати, адже вона є українським
винаходом та </span><span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">була б дуже ефективною зброєю у руках сучасного українського
пролетаріату, що бореться за свою свободу та національну ідентичність.</span><br />
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;"><br /></span>
<span lang="UK" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: UK;">Сергій Романовський</span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-12360458328489765912013-07-22T13:21:00.003+03:002013-07-22T13:21:36.154+03:00Літературні читання до Дня народження Анатолія Лупиноса.
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify;">
21 липня об 11:00 під пам'ятником Шевченку у Донецьку НКФ
провів літературні читання до Дня народження Анатолія Лупиноса.</div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify;">
Анатолій Лупиніс народився у 1937 році в селищі
Новоолександрівка Красноармійсього району на Донеччині. Зі студентських років
він займається антирадянською (антиімперіалістичною, інтернаціоналістичною)
пропагандою, і вже в 19 років отримує свій перший строк! </div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify;">
В кінці 80х Лупиніс разом із товаришами ініціює створення
Української міжпартійної асамблеї, відомої сьогодні як УНА-УНСО, яку
намагається наділити націонал-комуністичним змістом.</div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify;">
В таборах і під час революційної роботи дядя Толя (як його
називали знайомі) пише вірші, наповнені бунтарством і болем за гнобленою
батьківщиною. Саме такі вірші сьогодні зачитували в центрі Донецька українські
нацкоми.</div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify;">
До акції також долучились учасники Димитровського
патріотичного руху. "Націоналісти завжди порозуміються між собою. Тим
більше, що наша спільна ідеологія пішла саме від практики соціальних
протистоянь українців з тими, хто їх експлуатував і знущався над ними." -
прокоментував присутність ДПР на націонал-комуністичній акції димитровець Юрко
Синичка.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgKwvhzA-TQz0e-tAF4Gdq1oziGFPi78kM2uEDwoWguDoYWBOboHrtM7OZu_7FhV1ACeszil_tRoFa3ReKc9mLy42POyggBi6Plt4o_xtWYqiSfQqXCvWsceGcLcnegEm4RxeWzNget2w8x/s1600/DSC_0082.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="217" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgKwvhzA-TQz0e-tAF4Gdq1oziGFPi78kM2uEDwoWguDoYWBOboHrtM7OZu_7FhV1ACeszil_tRoFa3ReKc9mLy42POyggBi6Plt4o_xtWYqiSfQqXCvWsceGcLcnegEm4RxeWzNget2w8x/s320/DSC_0082.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4cURuM3F-B0IuZCJPfIskBR92621cqDzQ6kQqG2Xh3C1ksqLu2NO-dDseCp5V9o5ndBv0zKoufbyIgujLTARQIxGXVC5hreVsXoTnbE9JaOXW5vtPuHf5wb7kEmFv4POxevUtW25BsNGl/s1600/DSC_0092.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4cURuM3F-B0IuZCJPfIskBR92621cqDzQ6kQqG2Xh3C1ksqLu2NO-dDseCp5V9o5ndBv0zKoufbyIgujLTARQIxGXVC5hreVsXoTnbE9JaOXW5vtPuHf5wb7kEmFv4POxevUtW25BsNGl/s320/DSC_0092.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh79F9HldFzxhoENq2ZCG0u6B_wdtvc5icMF1ttFF1w4ZwIAQcXmDauCnEM4CpgMGTjHqQkTRCxzr6atTXQA_A6rwzjhZ4uKQ8cY2ij58SvZgzNsjdK930sXDu1yZP62QRXr3waphmI10T5/s1600/DSC_0093.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="241" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh79F9HldFzxhoENq2ZCG0u6B_wdtvc5icMF1ttFF1w4ZwIAQcXmDauCnEM4CpgMGTjHqQkTRCxzr6atTXQA_A6rwzjhZ4uKQ8cY2ij58SvZgzNsjdK930sXDu1yZP62QRXr3waphmI10T5/s320/DSC_0093.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8dsUOorTavqf97cspwB_wq2glszHIdGLnjWQ26-9V7UWXHj3xD3PLqCfh25hZFkx-Ov0rjMcEbeHJEaEjEw4HR74T1zWDEeQ324Pk07rFz3ZMqxjwJgV7Cn0SGxqffc1WwlN4_-eT8wrs/s1600/DSC_0107.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8dsUOorTavqf97cspwB_wq2glszHIdGLnjWQ26-9V7UWXHj3xD3PLqCfh25hZFkx-Ov0rjMcEbeHJEaEjEw4HR74T1zWDEeQ324Pk07rFz3ZMqxjwJgV7Cn0SGxqffc1WwlN4_-eT8wrs/s320/DSC_0107.JPG" width="228" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8CwAL5XPibcPPt_msXOy-0phbjL8kqrlZPeZya43nP_oRyWq16Y_Bi2KMsq_B2Fsp6WeM7r_VaMhaLu5Rn0FumD7_U7iHNE555d0eoL0PEda2Ubz4Li-47vEgL4k_W2tnVr-u2XvX3TOJ/s1600/DSC_0113.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="202" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8CwAL5XPibcPPt_msXOy-0phbjL8kqrlZPeZya43nP_oRyWq16Y_Bi2KMsq_B2Fsp6WeM7r_VaMhaLu5Rn0FumD7_U7iHNE555d0eoL0PEda2Ubz4Li-47vEgL4k_W2tnVr-u2XvX3TOJ/s320/DSC_0113.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjMMjuoGyMZELdJpWxt3O-u91jsYQDZ1-68kSdrqt11nuu_IlsAr5eDTzRTyC7KWgCVK5RvIl03q8RwgJUW0X6yZew7x7Hike5uO7K0FHKqMvkJX35UIkDbeTgCAViCDiuLDqqB4AwFQmC9/s1600/DSC_0148.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjMMjuoGyMZELdJpWxt3O-u91jsYQDZ1-68kSdrqt11nuu_IlsAr5eDTzRTyC7KWgCVK5RvIl03q8RwgJUW0X6yZew7x7Hike5uO7K0FHKqMvkJX35UIkDbeTgCAViCDiuLDqqB4AwFQmC9/s320/DSC_0148.jpg" width="194" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhufoCUivNgkoRUUNMZ-FdN3aIWoe7ZOkkw3Im1exW9zLC8nP3dRwhPYxM305BMdUjFKBvgQfLz9TnFbQN6-HMkFrsDlNtgjaNkQA6juNerbG7w64aBKyYYSnGdmuzxRtfZV5v8yAKGocQC/s1600/DSC_0151.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhufoCUivNgkoRUUNMZ-FdN3aIWoe7ZOkkw3Im1exW9zLC8nP3dRwhPYxM305BMdUjFKBvgQfLz9TnFbQN6-HMkFrsDlNtgjaNkQA6juNerbG7w64aBKyYYSnGdmuzxRtfZV5v8yAKGocQC/s320/DSC_0151.JPG" width="160" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhS66MAu120z1-Ug2z-6CBRpSQBUB5amE5hiJ5cNM5Saml7SUT1uqkamWfdGY5jO-i6Nv_ZDAHOYnJQugFCMFALneZf4wXZR8-mzlzs-tBNeLTCBqTejsfT4YMEKKaPcf-S_3IWzBLUQgz/s1600/DSC_0162.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="251" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhS66MAu120z1-Ug2z-6CBRpSQBUB5amE5hiJ5cNM5Saml7SUT1uqkamWfdGY5jO-i6Nv_ZDAHOYnJQugFCMFALneZf4wXZR8-mzlzs-tBNeLTCBqTejsfT4YMEKKaPcf-S_3IWzBLUQgz/s320/DSC_0162.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgy6IKWd_9-MMqzC2aDV58jRu9o3Gy2isghu1kHxHuOdJ6q51BkeLBo4TW6VatVld5bxvovzXAzK5NRIqzhiCRXbEN6aaa86jOVi8fT7yO4rs5qzDjTRFPJlDqJtt8zJ8RYPAAUiscxEYtH/s1600/IMG_7792.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgy6IKWd_9-MMqzC2aDV58jRu9o3Gy2isghu1kHxHuOdJ6q51BkeLBo4TW6VatVld5bxvovzXAzK5NRIqzhiCRXbEN6aaa86jOVi8fT7yO4rs5qzDjTRFPJlDqJtt8zJ8RYPAAUiscxEYtH/s320/IMG_7792.JPG" width="240" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhqP7KxSkDlwdcm-wTnRBJeQ2_8XDiXy0cQaBL8ssd0Nst8a0-T2vrCwwKDsjDD4VZbMu3q3edyIdMsjDflxguQJLdWTNFoBOiO8PeJ14N0W04XCQeAWHQg84NfrAhz2reirxqGP-wj1sPo/s1600/IMG_7799.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="230" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhqP7KxSkDlwdcm-wTnRBJeQ2_8XDiXy0cQaBL8ssd0Nst8a0-T2vrCwwKDsjDD4VZbMu3q3edyIdMsjDflxguQJLdWTNFoBOiO8PeJ14N0W04XCQeAWHQg84NfrAhz2reirxqGP-wj1sPo/s320/IMG_7799.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjWTlHEHAr0DPeFtaZiG33tqkckgABDM3LgQxuiDJAmDhWDiKVI46cDBepJWqyOs0asV-V00M66tNwMUe6HO70Ba5tFhLXyWYIEX4zR14nAWeJkggr9d6eB_cpPKPSaAsOiF2JkqkBe0MZ4/s1600/IMG_7817.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjWTlHEHAr0DPeFtaZiG33tqkckgABDM3LgQxuiDJAmDhWDiKVI46cDBepJWqyOs0asV-V00M66tNwMUe6HO70Ba5tFhLXyWYIEX4zR14nAWeJkggr9d6eB_cpPKPSaAsOiF2JkqkBe0MZ4/s320/IMG_7817.jpg" width="247" /></a></div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify;">
<br /></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-1015682493408244552013-07-07T15:38:00.002+03:002013-07-07T15:39:04.662+03:00Акція на підтримку врадіївського бунту<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh44y9clv0rgtAZiVFBXmMIwolgD28UOWEteKGVOBrLaH0kig52GoySwTTL_HT-ZVZDtenFrjFYM_l-nLVjl26X3MUBwXZ5cWI3WusDEZFwhflPwPeYay7ik6ft8ZbU8Ai09m-4uyaZCGzK/s1600/kPgc6dwceHM.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"> </a></div>
СЛАВА ВРАДІЇВСЬКИМ ПОВСТАНЦЯМ!<br />
<br />
6 липня під Головним управлінням МВС України в Харкові Націонал-Комуністичний Фронт провів акцію солідарності з мешканцями Врадіївки, які у себе на Миколаївщині повстали проти ментівського свавілля.<br />
<br />
У акції крім нацкомів прийняли участь члени "Лівої опозиції" і незалежні націонал-анархісти.<br />
<br />
<img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh44y9clv0rgtAZiVFBXmMIwolgD28UOWEteKGVOBrLaH0kig52GoySwTTL_HT-ZVZDtenFrjFYM_l-nLVjl26X3MUBwXZ5cWI3WusDEZFwhflPwPeYay7ik6ft8ZbU8Ai09m-4uyaZCGzK/s320/kPgc6dwceHM.jpg" width="240" /> <img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjUKAGa9u_OdCYIQqiUsw7M3uY2oq4e-3vK8qbe6xm3-0pVGynvR8346gt1XXrT3szyGG8FwhkgZ-805oHHF3MCiYCBKIFaJ_jUvhmaM6tiPDiCRWwkZmR8wvKn766rMzNuV2ieg2vrGm91/s320/ynn6IyO44EI.jpg" style="cursor: move;" width="240" /><br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhai7Ll-TjpHz5_eRaVAoKxVVvr8RWWt5GFfBGFUcJxnR2V87-aA4RxVKZEhyphenhyphenDEtQgOh73cE7rjB-c5Dm7FlHbSd3keP6kyo66thVhKIgJuQks8g9yVSrmYqFi_4xqt9Xd2jpMJjVSESCt0/s1600/5OKP1aNiP8c.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhai7Ll-TjpHz5_eRaVAoKxVVvr8RWWt5GFfBGFUcJxnR2V87-aA4RxVKZEhyphenhyphenDEtQgOh73cE7rjB-c5Dm7FlHbSd3keP6kyo66thVhKIgJuQks8g9yVSrmYqFi_4xqt9Xd2jpMJjVSESCt0/s320/5OKP1aNiP8c.jpg" width="240" /></a></div>
<img border="0" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjMhPDX6dFFHEfx-S5Gz_8bAn5CKcIOLmjT3ADvdSxNvM7UO3db-oDeJ_YQ0PG3hU1KPuFMjXoW1nWXgB0X-I-zW5vqs1NjigFKtNtWbCEmnZqLfn6OA-qrHzn-MhFtEeN-hhyHl2PmK2wY/s320/qLWNjTHbvFs.jpg" width="320" /> <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgT4QE2SVkf81feeKzsYhevF0vaBPTHz-53Z5Lz8Q9hXdysvpUAx3mArB9SamCV3VcNxjNK18po4wjp27Q6XljmpdNaV55qNZn4eTaPFQz7BEkYi5hE2nDWQoc1j9UGxZrFe3qmnareIs4x/s1600/UVtWFIiZ07Y.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgT4QE2SVkf81feeKzsYhevF0vaBPTHz-53Z5Lz8Q9hXdysvpUAx3mArB9SamCV3VcNxjNK18po4wjp27Q6XljmpdNaV55qNZn4eTaPFQz7BEkYi5hE2nDWQoc1j9UGxZrFe3qmnareIs4x/s320/UVtWFIiZ07Y.jpg" width="320" /></a></div>
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEio2DHn42U74u5QoLYn7zGAjW-EtQG7jwr5dA-qkrPP4GwhOk04ORQK3HCdSWHHnX82FuNRZ9tbK3OcgxPykbiT8tmo4uulgEmF4pXLX4uhoSkuwKgZLm6S_-MhaNG9n-E1cQLl3rXwHUE0/s1600/ynn6IyO44EI.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><br /></a>
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-46415089776473649522013-06-18T13:36:00.001+03:002013-06-18T13:42:32.202+03:00Десять заповідей нацкома<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgtE_HFXYu1JW7Y-z02Vf1QdSz7VJhrl8AIMWy_h3zvGtkp8AVJF979YwU84iuZ5BZfUShmNcz1rufjuWEI3ZcgoRkOLBhgHMyxyxvkkXWmeZmB1uFnKqfoG4XSYbqBKSv6gAARy0onhBD6/s1600/che_guevara_style_by%D1%83_l%D0%9D%D0%9D%D0%9Dietu%D0%90%D1%8Bwis-d31h768.png" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgtE_HFXYu1JW7Y-z02Vf1QdSz7VJhrl8AIMWy_h3zvGtkp8AVJF979YwU84iuZ5BZfUShmNcz1rufjuWEI3ZcgoRkOLBhgHMyxyxvkkXWmeZmB1uFnKqfoG4XSYbqBKSv6gAARy0onhBD6/s400/che_guevara_style_by%D1%83_l%D0%9D%D0%9D%D0%9Dietu%D0%90%D1%8Bwis-d31h768.png" width="275" /></a></div>
<div class="wall_post_text" style="background-color: white; cursor: pointer; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans'; line-height: 14px; overflow: hidden; padding-top: 2px; width: 320px; word-wrap: break-word;">
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
1. Протестуй при кожній ліпшій можливості. Бунт має рацію!</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
2. Не корись жодній владі, навіть тій, що назве себе націонал-комуністичною. Такої влади не буває.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
3. Не принижуй інші нації, але й не дай їм нав'язати своєї правди.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
4. Бережи мову, культуру і історію власного народу. Тобі є що втрачати крім своїх кайданів!</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
5. Не впадай ні в "праві" упередження, ні в "лівий" догматизм. Готових рішень немає.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
6. Не будь патріотом-державником. Державні кордони - фікція, національні кордони - закон.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
7. Не знай ні дружби, ні кохання з представниками панівного класу. Не красиво розкуркулювати і вбивати близьких.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
8. Твоя зброя - креативність. Не дай ні понурості, ні ліні забрати в тебе цей дар.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
9. Вір не провідникам, а товаришам.</div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
<br /></div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div style="text-align: left;">
10. Не шкодуй для Справи ні грошей, ні сили, ні часу. Поки Мета не досягнута, ти все одно втрачатимеш їх на користь своїх ворогів.</div>
</div>
</div>
<div class="page_post_queue_narrow" style="background-color: white; font-family: tahoma, arial, verdana, sans-serif, 'Lucida Sans';">
<div class="page_post_sized_thumbs clear_fix" style="height: 320px; margin: 9px 0px 4px; text-align: justify; width: 225px;">
</div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-35997476276102801882013-06-18T12:55:00.001+03:002013-06-18T12:56:08.977+03:00Хо Ши Мін - в'єтнамський революціонер, патріот і державний діяч, перший вождь соціалістичного В'єтнаму, один з найвпливовіших політиків XX століття.<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: right; margin-left: 1em; text-align: right;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiY4zV9Lilg2xKI_HJHD2Xglx_xtUzByXsWtemacLQwpT9mF7USZikEBHc8NZM-KiXAGY9BlP20AjNGySVRHmlD3c1eYAkamlg90uYNWHj5mi6ARxAlMlb5WyLHQNKaWyLsir8gr9Cq76Rm/s1600/600_100526_1274889828_0.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiY4zV9Lilg2xKI_HJHD2Xglx_xtUzByXsWtemacLQwpT9mF7USZikEBHc8NZM-KiXAGY9BlP20AjNGySVRHmlD3c1eYAkamlg90uYNWHj5mi6ARxAlMlb5WyLHQNKaWyLsir8gr9Cq76Rm/s320/600_100526_1274889828_0.jpg" width="274" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Хо Ши Мін</td></tr>
</tbody></table>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Народився майбутній вождь 19 травня 1890 десь
у провінційних джунглях колоніального французького В'єтнаму в сім'ї небагатих
селян. Закінчивши школу, він став працювати шкільним учителем, а потім
відправився в Сайгон освоювати нові професії. Авантюрист і романтик, він не
любив сидіти на одному місці. У 1911 році молодий Хо відправляється до Європи
на французькому кораблі в якості звичайного матроса. Пізніше він працював коком
на різних судах, навіть </span>побував декілька<span lang="UK"> раз в Америці. У
Лондоні він працював на кухні гриль-бару готелю «Карлтон». Але почалась Перша
світова війна, і хитрий молодий в'єтнамець відправляється не на поля битв, а
перекочовує до Франції, де примикає до французьких лівих угруповань. Французька
преса починає друкувати його перші опуси -- «Мир - хатам! Війна - палацам!
В'єтнам - в'єтнамцям! ». Тоді він звався Нгуен Ай Куок (що означало -
Нгуен-патріот). Весь цей час невтомний Нгуен освоює нові заняття - працює
водієм, садівником, двірником, ліфтером, помічником фотографа. Пам'ятайте подвиги
Гасконської вискочки Д'Артаньняна? Куди йому до простого двірника в'єтнамського
Хо Ши Міна - в 1919 році, у Версалі при підписанні мирного договору між
світовими державами, бідний, нікому невідомий і офіційно нікого не представляючий
Хо, звернувся до керівників держав-переможниць Першої Світової війни з вимогою
(!!!) представити свободу народам Індокитаю (знаменитий «Зошит вимог
в'єтнамського народу»). Його не зуміли посадити у в'язницю, але й свободу
народам звісно теж не дали. Щоб не втратити життєвий тонус, Хо вступає в щойно
організовану французьку компартію (у самому В'єтнамі про комунізм в ті часи і
не чули). У 1921 році з друзями створює антиколоніальний союз і друкує безліч
статей про пригнобленні народи. Їх з цікавістю читають французькі бідняки і
поліція. Але Хо бачить, що толку за великим рахунком - нуль, йому вже за
тридцять, і настав час робити великі справи.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGrEx9fFSmwk2WmEUQFjFosDzQpoVA3yyiD9C24I7jLrdGfRzOFa3wdrTWUnh-MtwpM-aWDEop5Dp2h5jRIxxf6KvV_AZ8gPo7Kw_Hv2o9km6oI6rSpb_WuE4gXHbiVGa3phj8SyVe-27-/s1600/1337396089hochutichovietbac.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="229" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGrEx9fFSmwk2WmEUQFjFosDzQpoVA3yyiD9C24I7jLrdGfRzOFa3wdrTWUnh-MtwpM-aWDEop5Dp2h5jRIxxf6KvV_AZ8gPo7Kw_Hv2o9km6oI6rSpb_WuE4gXHbiVGa3phj8SyVe-27-/s320/1337396089hochutichovietbac.jpg" width="320" /></a><span lang="UK">Єдина країна, яку в той час хоч якось цікавила
світова революція і колоніальний рух, була СРСР. Хо прибув до Москви в 1923
році, і ось тут і настав його час. Вже наступного року він бере участь у 5-му
конгресі Комінтерну, проходить «курс молодого бійця» і вивчає тактику
революційної боротьби ( «гвинтівка народжує владу»). Здібного учня відправляють
з відповідальним завданням назад до Азії - з 1925 по 1927 рік він працює
перекладачем у радянському консульстві в Кантоні (Китай). У ті роки там жило
безліч в'єтнамців і товариш Хо організовує «Товариство революційної молоді
В'єтнаму », а трохи пізніше - на пару з індійському комуністом М. Роєм, створює
«Лігу поневолених народів». Далі Комінтернівського "Штірліца"
відправляють в Таїланд, потім до Гонконгу. У 1930 році створюється комуністична
партія В'єтнаму, яка за наполяганням Комінтерна розширюється до компартії
Індокитаю. Пік тодішньої кар'єри Хо - керівництво Східним Бюро Комінтерну на
Третьому з'їзді комуністичної партії Південних морів у Сінгапурі. Потім знову
Гонконг, Шанхай та втеча в СРСР. У 1934-38 він навчається в Москві, в
комуністичному університеті - а йому
самому було вже під п'ятдесят. Сам Хо Ши
Мін написав посібник «Досвід російських і китайських партизан» та історію В'єтнаму у віршах.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">В біографії цієї людини вражає неймовірна
успішність і вражаюча здатність скористатися ситуацією. Він зумів вціліти в
СРСР під час великої сталінської чистки. Він більше двадцяти разів міняв
професії, збігав, особливо ніде не затримуючись, з більш ніж 30 тюрем, був
неодноразово засуджений до смерті, і навіть заочно похований, такий собі
невловимий вєтнамський «Джо». Хо Ши Мін міняв свої імена та прізвища понад 100
разів. Останній раз йому це допомогло в 1945 році, коли після капітуляції
Японії і до повернення французьких військ, країною правив імператор Бао Дай.
Він відрікся від престолу, дізнавшись, що новий лідер повстанців Хо Ши Мін і
невловимий партизан Нгуєн Ай Куок насправді одне і теж лице. Очоливши новий
уряд, Хо відправився в 1946 році до Франції для переговорів, як голова
незалежної держави. Він не дуже любив ділитися територією або владою - тому в'єтнамські війська незабаром завдали удару
по французам та почалася війна у В'єтнамі. Французи програли. В 1954 році в
Женеві відбулася конференція, оформили розділ В'єтнаму по 17 паралелі.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK"><br /></span></div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: right; margin-left: 1em; text-align: right;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhMM-tdK6T0kKxlKCqWvBfMSPkYOVEogforG1qGPVKTxriD2-rzANdS04-9UBF8JT_iSFt5sayuez1zvDcfwEBP2rv2It5RfOZDzHA-J-7aj70vsU3GnBLQlYp8acpHUuZ9kzYz0V6jGuse/s1600/Kpo9T4Zi4GFj1AzZZ69O0v459T0Ezo.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhMM-tdK6T0kKxlKCqWvBfMSPkYOVEogforG1qGPVKTxriD2-rzANdS04-9UBF8JT_iSFt5sayuez1zvDcfwEBP2rv2It5RfOZDzHA-J-7aj70vsU3GnBLQlYp8acpHUuZ9kzYz0V6jGuse/s400/Kpo9T4Zi4GFj1AzZZ69O0v459T0Ezo.jpg" width="257" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Солдати "В'єтконгу"</td></tr>
</tbody></table>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">В 1955 Хо Ши Мін розпочинає аграрну реформу і
створення професійної армії - однієї з найбільш численних і навчених в Азії.
Постійне військове втручання Північного В'єтнаму у справи Півдня стало причиною
висадки американських військ у південному В'єтнамі. Розпочався черговий виток
війни, який прославився легендарної «стежкою
Хо Ши Міна». Про неї й до сьогодні сперечаються
історики і будівельники багатьох країн. Багато пояснюють поразку однієї з
найсильніших армій в світі, американської, від напіводягнених дикунів, саме
існуванням цієї секретної дороги. Ця стежка (або «шосе № 559») пов'язувала
підпільників Південного В'єтнаму з їх базами в Північному. Вона була прокладена
по непрохідним джунглями, мисливським стежках за допомогою таких примітивних
знарядь як мотики, лому, мачете. Колись, в 1959 році, вона являла собою
звивисті стежки, по яких горяни перетягували по деталях гармати та ракети. У
1965 році стежка Хо Ши Міна перетворилася на кілька паралельних магістралей, по
кожній з яких цілком вільно могла проїхати важко навантажена вантажівка. Уздовж
дороги був протягнутий і телефонний зв'язок - 12 тисяч кілометрів проводів на
шість тисяч абонентів на різних кінцях воюючою країни... Особливість «стежки»
полягала в тому, що вона весь час працювала, її ніяк не могли знайти вороги.
Американська авіація скинула більше
трьох мільйонів бомб, використовувалася спеціальна техніка (сейсмічні
датчики), напалм, постійні бомбардування, обстріл з літаків і вертольотів,
висадка десантників. Все було марно. А до 1975 року «стежка» включила в себе і
нафтопровід, загальна довжина якого (разом з фальшивими, прокладеними для
маскування) склала понад три тисячі кілометрів...</span></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; margin-right: 1em; text-align: left;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhe_zA272yFSBCelYij6GvYEI_RU80Px_R1w05vG5gjvFMvUyqH8EwOmbZtkkRPvviYiBSlEK2DbIR_nJVSHh2I_mT-GLO8hDMwotT-JYxp55DDz3lPYg2Z8E5c3sLxFXWZWiumbFezHg01/s1600/11-5-081L.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhe_zA272yFSBCelYij6GvYEI_RU80Px_R1w05vG5gjvFMvUyqH8EwOmbZtkkRPvviYiBSlEK2DbIR_nJVSHh2I_mT-GLO8hDMwotT-JYxp55DDz3lPYg2Z8E5c3sLxFXWZWiumbFezHg01/s320/11-5-081L.jpg" width="276" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Тропа Хо Ші Міна</td></tr>
</tbody></table>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK">Хо Ши Мін помер у столиці Північного В'єтнаму
Ханої 2 вересня 1969, не доживши трохи до 80-ти років. На його честь було
перейменовано місто Сайгон. Для тіла самого шанованого вождя був побудований
величний мавзолей, куди і зараз подивитися на забальзамоване тіло Хо Ши Міна
водять школярів, провінційних партійних активістів та іноземців. У Москві до
цих пір існує площа Хо Ши Міна з великим зображенням в'єтнамського лідера, у
1980 до 90-річчя «з дня народження діяча в'єтнамського та міжнародного
комуністичного і національно-визвольного руху Хо Ши Міна» була випущена поштова
марка СРСР<br />
<br />
Хо Ши Мін помер, але справа його живе,
правда зараз в Україні поняття «в'єтнамець» асоціюється не з відважним
партизаном, що волочить по джунглях 80-кілограмову ракету «земля-повітря» та
перемагає американських
солдат-окупантів, а з брудними ринками, одноразовими кросівками і нудотним
запахом розчинної локшини.</span><br />
<span lang="UK"><br /></span>
<span lang="UK">Тимур Яровський</span></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-67926272867091266912013-06-16T21:54:00.000+03:002013-06-16T21:54:42.584+03:00"Диктатура пролетаріату" та "неопролетаріат" XXI століття.<br />
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj_u_iLTz2cOAzN1o-cLxk_uZl2Bg5JzJGxVmdNEbEaahbvkf6tJ4DZLZ-vNCt0QO4yp5gz8ig4A0-UBAyj5y51QnREmvPW8I7KBNuISGG2BV3NSwsYv66W-s2xJxv9JeyhNsparjoYFL53/s1600/104547-Royalty-Free-RF-Clipart-Illustration-Of-A-Yellow-And-Black-Factory-Worker-Logo.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="250" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj_u_iLTz2cOAzN1o-cLxk_uZl2Bg5JzJGxVmdNEbEaahbvkf6tJ4DZLZ-vNCt0QO4yp5gz8ig4A0-UBAyj5y51QnREmvPW8I7KBNuISGG2BV3NSwsYv66W-s2xJxv9JeyhNsparjoYFL53/s320/104547-Royalty-Free-RF-Clipart-Illustration-Of-A-Yellow-And-Black-Factory-Worker-Logo.jpg" width="320" /></a>Диктатура пролетаріату - явно сьогодні мало популярне гасло. Якщо колись він був з основних, що відрізняли комуністів від соціал-демократів, марксистів (соціал-демократів) революційних від соціал-демократів опортуністів - визнання диктатури пролетаріату було однією з умов вступу до Комінтерну, то сьогодні, мабуть складно буде знайти компартію, яка або явно, або мовчазно не відмовилася би від нього. Дискусія про збереження або відмову від цього терміна розгорнулася в міжнародному комрусі в 1970-і рр.., Західні компартії або пропонували відмовитися від самого даного поняття, або обмежитися відмовою від терміна. Два основні доводу висувалися і висуваються проти цього терміна і цього поняття. Перший - що в сучасному світі слово диктатура відторгається більшістю громадян, бажаючих жити в умовах демократії. Другий - що застаріло саме поняття пролетаріату. Причому, у двох сенсах: з одного боку в тій мірі, в якій сучасний робітничий клас більше не є самим «приниженим і пригнобленим» «не мають що втрачати», а з іншого - в тій, що опорою комуністів є сьогодні вже не тільки і не так ті «старі пролетарі» (себто «фабрично-заводські робітники») які були і раніше, а значно більш широкі верстви населення.Ухвалення або не ухвалення цього терміну і поняття в якості програмних позицій - справа самих комуністичних партій. Тим більше, що часто в їх документах, чимало того, що взагалі слабо співвідноситься з декларованою ними ідеологією.У даному випадку цікаво саме науковий, політологічний зміст даного поняття.<br />
<br />
Традиційна свідомість звикла сприймати слово пролетаріат в образі м'язистого робочого, голого по пояс, в шкіряному фартусі, важким молотом, який розбиває ланцюги на земній кулі.Тобто, в значній мірі, термін «пролетаріат» на інтуїтивному рівні зв'язується, по-перше, з людиною бідуючою, по-друге, що займається в основному фізичною працею. Це сприйняття відображало певну історичну реальність - коли ядром пролетаріату були саме такі люди. Але одночасно, з цього сприйняття виключається, здавалося б загальновідома річ: що на ділі Маркс ніколи не визначав у принципі даний клас через приналежність до фізичної праці, а по-друге, що він ніколи не виводив його революційну роль виключно з його тяжкого становища.<br />
<br />
Перший з цих двох моментів визначався їм в трьох положеннях:- Пролетаріат, це вільний клас<br />
1) людей особисто вільних;<br />
2) що не володіють приватною власністю;<br />
3) забезпечують своє життя шляхом продажу своє робочої сили.<br />
<br />
З цієї точки зору, переважна більшість громадян - це пролетарі в чистому вигляді, оскільки переважна більшість з них саме тим і заробляють, що продають свою робочу силу - дуже часто зовсім не пов'язану з фізичною працею.<br />
<br />
Так лише 5% громадян мають свій бізнес - тобто живуть не продаючи свою робочу силу, або наймають чужу (буржуазія), або задіюючи свою на належних їм засобах виробництва (дрібна буржуазія).При цьому 25% все таки, хотіли б вийти з цього стану, тобто завести свій бізнес (рік тому їх було 32%), а 68% (рік тому - їх було всього 49%) і не хочуть. Причому ці останні діляться на дві категорії: перша, ті, хто каже, що ніколи не хотів - таких 55% (було 44%), другі - хто раніше хотів, але тепер не хоче - 13% (було рік тому 15%).Тобто, 93% серед названої більшості не має свого бізнесу і які є в загальному пролетаріатом є своє внутрішньо меншість, 25%, яке в цілому скажімо так «володіє буржуазною свідомістю" хотіло б перейти до лав «буржуазії», але 68% - цього і не хотіли б. Свою робочу силу продають зовсім не тільки промислові робітники - її продають як робітники в самих різних інших сферах (сільське господарство, будівництво, транспорт, сфері обслуговування) - так і високо кваліфіковані фахівці: журналісти і вчені, технологи та інженери, викладачі та менеджери, програмісти і лікарі.В цілому - це те, що сьогодні є пролетаріат, якщо виходити з послідовного проведення вихідної точки зору.У часи Маркса всі ці професійні категорії теж існували. Але, по-перше, вони становили вкрай нечисленні групи, по друге в основному не продавали свою робочу силу, а об'єктивно ставилися до інших класів, мали кошти до існування і крім такого роду діяльності, або були самі власниками власних невеликих, але економічно забезпечують практик - конструкторських бюро, лікарських кабінетів і т.п. Їх реальне матеріальне становище було близько до положенню буржуазії і носило на тлі становища робітників привілейований характер. Вже з початку 20 століття це становище стало змінюватися - і вони стали опускатися до лав специфічного робочого класу. Це, до речі, стало основою виникнення на Заході, особливо в США, і політичної технократичної течії. Технократія - це єдина сила, здатна позбавити світ від недоумства демократії і соціального сифілісу приватного підприємництва" До речі, в питанні про власність і владу вони стояли на цілком чітких позиціях: суспільство - це фабрика, і влада, і власність в ньому повинні належати тим, хто грає провідну роль на фабриках - інженерам і технікам. Подальша історія еволюціонування цієї течії - це окреме питання.Об'єктивно всі перераховані категорії є в сучасному приватновласницькому суспільстві загонами пролетаріату. Сучасного пролетаріату, "Неопролетаріата". Однак можна поставити питання і про те, чому, якщо і в часи 19 -початку 20 століття класики приділяли головну роль саме фабрично-заводському пролетаріату, а не іншим його загонам.У Маркса крім визначення поняття "пролетаріат", було ще і визначення того, чому саме він призначений для руйнування старого суспільства і створення нового, заснованого на суспільній власності.І тут справа була зовсім (чи не зовсім) не в тому, що «йому нічого втрачати, крім своїх ланцюгів, придбає ж він увесь світ". Дане положення - було лише чином, литий формулою, в яких той же Маркс вчасно висловлював суворі сухі наукові висновки.Три позиції лежали в основі висновку про всесвітньо історичної ролі пролетаріату:<br />
<br />
1) пролетаріат, в силу того, що він не володіє приватною власністю, на відміну від інших класів нічого не втратить від того, що вона буде знищена. Об'єктивно він не зацікавлений в її збереженні - на відміну, скажімо, від того ж селянства, яке в ті часи було класом більш страждаючим, ніж пролетаріат - але й більш невільним, в силу прихильності до своєї приватної власності;<br />
2) пролетаріат є найбільш організованим і згуртованим для масштабної, в тому числі і політичної діяльності, класом;<br />
3) він пов'язаний з передовими технічними умовами виробництва, тобто зможе забезпечити функціонування цього передового виробництва і після зникнення класу його власників і нинішніх організаторів.<br />
<br />
Цей третій пункт і лежав в основі опори в першу чергу для фабрично-заводського пролетаріату. Але, сьогодні, в результаті того, що відбувається перехід від індустріального виробництва до постіндустріального, інформаційного, основними ланками, які є сьогодні технологічно найбільш передовими - є ланки, пов'язані з виробництвом знання, інформації та технологій. З цієї точки зору сьогодні ядро пролетаріату, тобто та його найбільш передова частина, яка може забезпечити функціонування найбільш передового виробництва - це технологи, вчені, інженери, програмісти, взагалі - ті, хто пов'язаний з виробництвом нового знання та інформації. Хоча зрозуміло, без перекладу із знання про те, як якусь продукцію зробити більш ефективно і з новою якістю і більшою обсязі - в реальне виробництво цієї продукції - все залишиться в колишньому стані.Тобто реально сьогодні пролетаріат в цілому складається з своєї більш-менш традиційної частини, тих, хто ставився до нього і сто років тому - і нової частини, "неопролетаріата" виробників інформації, знання, технологій. Ядро пролетаріату, в першу чергу об'єктивно найбільш підготовлене до зміни соціального типу суспільства - це саме "неопролетаріат" Але, з одного боку, він також нічого не зможе зробити один, як сто років тому не могли одні перемогти фабрично-заводські робітники: їм потрібен був союз з трудовим селянством, йому потрібен союз з традиційною частиною пролетаріату. З іншого - питання історичної об'єктивної підготовленості - не є питанням практичної політичної підготовленості. Є, як відомо, різниця між «класом-в-собі» і «класом-для-себе», тобто станом, коли об'єктивно ти до нікому класу відносишся - і коли ти це реально суб'єктивно усвідомлюєш, тобто ідентифікуєш себе з цим класом, усвідомлюєш свої стратегічні цілі і готовий діяти в політичному просторі більш-менш солідарно. Досягнення такого стану і такої свідомості, набуття власної соціально-політичної суб'єктності - це питання окремого дозрівання, яке може бути більш-менш розтягнуто, а може бути і прискорено. Відповідно і диктатура пролетаріату в конкретному своєму втіленні виглядає інакше, ніж виглядала сто років тому.У цілому, до речі, вона й тоді розумілася не як мета соціальної революції, а як її умова: завоювання такої політичної влади, яка дозволить придушити опір повалених експлуататорських класів. Причому якщо тоді в Російській імперії до пролетаріату відносилися близько 8% населення, хоча і протистояли прямо не 90%, а приблизно 10% ж «верхніх» верств суспільства, то зараз пролетаріат складає 90% і його завдання істотно спрощується і полегшується. Звідси й «диктатура пролетаріату» в сучасних умовах - це в першу чергу диктатура технологів, програмістів, науковців, інженерів, лікарів та викладачів - тобто диктатура найбільш освічених верств суспільства. А це - дещо інша картина, ніж та, яку малює собі буденна свідомість при згадці про старі гасла партії найманих робітників.<br />
<br />
Сергій ЧерняховськийAnonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6608955360692759757.post-54530817506833106072013-06-09T21:05:00.001+03:002013-08-29T02:02:12.725+03:0010 тез української революції.1. У світлі ситуації, що склалася в Україні ми займаємо радикальну позицію. Уряд країни від місцевих органів влади, судів, органів МВС та прокуратури, Верховної Ради, Кабінету міністрів і поста глави держави, захоплен криміналом, загруз в корупції і є абсолютно реакційним по відношенню до трудового народу. Ми оголошуємо уряд злочинним і не здатним до демократичних реформ, чинному проти волі та інтересів трудящих. Уряд і чиновники, зрощені з великим капіталом проводять руйнівну економічну політику, спрямовану тільки на особисте збагачення за рахунок державного та місцевих бюджетів, переправляючи державні кошти в іноземні банки, тим самим обкрадаючи країну. Такий уряд має бути позбавлений влади, та має бути підданий справедливому народному суду.<br />
<br />
2. Зважаючи на розкрадання державних коштів та непомірну експлуатацію трудящих, ми оголошуємо весь уряд, чиновництво і союзних з ними капіталістів - державними зрадниками, зрадниками всього трудового народу, і української нації зокрема. Ми оголошуємо українську націю - нацією трудящих!<br />
<br />
3. Сучасний стан у вищих опозиційних політичних колах свідчить про повне ідеологічне та моральне розкладання, опортунізм і реформізм всіх «лівих» партій. Крім того ми оголошуємо буржуазними і реакційними всі партії, які мають або не мають місць у Верховній Раді.<br />
<br />
4. Ми беремо курс на соціалістичну революцію "знизу" і встановлення влади рад робітничих депутатів. Ми відмовляємося від парламентаризму і різноманітності буржуазних антинародних партій і проголошуємо метою революції - створення Української Соціалістичної Республіки, заснованої на принципі прямої демократії.<br />
<br />
5. Ми висуваємо справедливі соціально-економічні вимоги, які полягають в націоналізації всього великого капіталу, заводів, фабрик, землі і перехід усіх приватних банків під контроль національного банку України; скасування антинародного трудового кодексу та скасування результатів експлуататорської пенсійної реформи; передачу всіх підприємств у громадську власність, тобто під контроль трудових колективів.<br />
<br />
6. Наступною необхідною вимогою ми висуваємо створення нової Конституції і прийняття нового Трудового кодексу. Нова держава, що грунтується на народній влади та соціальної справедливості, вимагає нового законодавства.<br />
<br />
7. В ході революції та встановлення влади трудящих, Українська Соціалістична Республіка повинна відмовитись від зобов’язаннь по усім преступним економічним міжнародним договорам.<br />
<br />
8. У ході революції має бути встановлений непохитний принцип верховенства української культури і мови в усіх сферах діяльності.<br />
<br />
9. Таким чином ми проголошуємо українську революцію: антикапіталістичної, демократичної, соціальної та національною; українська революція повинна бути спрямована на консолідацію сил усього трудового народу і єднання української нації у боротьбі проти іноземного та національного капіталу; українська революція є одночасно національно-визвольною і через реалізацію принципу експорту революції - інтернаціональною; українська революція проголошує рівність участі всіх трудящих в управлінні державою і народним господарством; українська революція відкидає, будь-які релігії і конфесії, владу церкви, і є антирелігійної і антиклерикальної за своїм характером.<br />
<br />
10. Завдання революційного руху:<br />
- Об'єднання всіх лівих революційних і ліво-націоналістичних народних автономних рухів, в єдину революційну партію;<br />
- Створення загальної програми партії і висунення основних вимог;<br />
- Проведення спільних широкомасштабних агітаційних кампаній серед населення;<br />
- Впровадження членів в заводські профспілки, організація страйків з висуненнями конкретних вимог;<br />
- Підтримка іноземного пролетаріату.<br />
<br />
Сергій Романовський<br />
<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgIZpNL5O0cmIgmhofaTkomDKNvnb0HXWWI2CIj_J54tZNC5TZQf2ZmrAGiRUTcF-HL8bbwafw_9BrEO6Iq3Ca0-2cpjA5_dYSApUaTj5g9hwC-FuMqYszwgVHudXGFyFki2amluQzu5oZO/s1600/mz5s_pq5AIo.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgIZpNL5O0cmIgmhofaTkomDKNvnb0HXWWI2CIj_J54tZNC5TZQf2ZmrAGiRUTcF-HL8bbwafw_9BrEO6Iq3Ca0-2cpjA5_dYSApUaTj5g9hwC-FuMqYszwgVHudXGFyFki2amluQzu5oZO/s400/mz5s_pq5AIo.jpg" width="400" /></a></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06439392777516863027noreply@blogger.com0