
Коли "червона" ідея під ліберальною та правонаціоналістичною пропагандою стала уособлюватись із сталінізмом, уярмленням українського народу та російським імперіалізмом, ми закликаємо повернутись до традицій українських народників, соціалістів та марксистів та згадати забуту спадщину. Ми повинні згадати, що колись червоний прапор був символом соціальної та національно-визвольної боротьби в Україні, а не символом диктатури; згадати ідеї Івана Франка, Лесі Українки, Лева Юркевича, Василя Шахрая, Миколи Зібера, Юліана Бачинського, Миколи Скрипника, Романа Роздольського та ін; використовувати ті знання зараз, у часи нового уярмлення українського народу олігархами, бандитами та провідниками російського імперіалізму. Повернення до української "червоної" ідеї є найбільшим нонконформізмом у сучасній "великій" та "вуличній" політиці, спроба поєднати комуністичну ідею, ідею національного визволення через соціальну революцію та національне відродження у самостійній українській соціалістичній державі без партій і самопроголошених диктаторів.