понеділок, 29 квітня 2013 р.

Чого ми прагнемо?

Націонал-комунізм - є реалізація комунізму за певних історичних умов, в певному суспільстві та країні. Національний комунізм не слід сприймати як ідею ворожу до марксизму-ленінізму, бо він цілком і повністю базується на іх головних принципах. Найголовнішим принципом для нас є пра
во націй на самовизначення. Український національний комунізм прагне до створення комуністичного суспільства зі збереженням національної ідентичності українського народу. Шляхом до цього ми вважаємо революційну та політичну боротьбу народних патріотичних мас з капіталістичним ладом, що панує на теренах нашої Батьківщини. Необхідним перехідним етапом до комуністичного ладу ми вважаємо створеня, шляхом встановлення влад народних рад, та розвитку соціалістичної держави, а саме Української Народної Республіки. В ході розвитку соціалізму буде винищено капіталістичний лад та приватну власність на засоби виробництва, які будуть передані у суспільну власність, тобто під контроль трудових колективів підприємств та територіальних громад.

Ідеологія національного комунізму вважає одним з головних принципів - збереження та розвиток національної культури народу, її мови та мистецтва, та зменщення негативного впливу на неї іноземних буржуазних чинників. Ще одним принципом УНК є захист національної економіки та народної власності від втручання іноземного капіталу.

УНК реалізує також і інтернаціональний принцип та підтримує революційну боротьбу народів світу з капіталістичним гнобленням. Також виступає за створення союзу народних соціалістичних республік на добровільному, антиавторитарному та федеративному принципі.

Сергій Романовський

До історії свята 1 травня


1 Травня – одне із найбільш дивних всесвітніх свят. Навіть деякі його родовід веде своє почав із придушення чиказької міської поліцією 1 травня 1886 року заворушень, що спалахнули під час демонстрації місцевих працівників.

Жертви подій на Хеймаркет 
1 травня 1886 року чиказькі робочі організували страйк і демонстрацію з вимогами 8-часового робочого дня.  При розгоні демонстрації в Чикаго 4 травня загинули шестеро демонстрантів. У ході послідували за цим масові виступи протесту проти жорстоких дій поліції в результаті вибуху бомби послідувала перестрілка, в якій було вбито вісім поліцейських і мінімум четверо робітників (за деякими даними, до п'ятдесяти вбитих і поранених), кілька десятків осіб отримали поранення.
Наступного дня поліція громила робочі клуби, друкарні, без будь-яких ордерів вламивалась наквартири, заарештовувала "підозрілих". Сотні людей були схоплені і зазнали катуваннь, їх змушували лжесвідчити і доносити. За кілька днів більшість випустили. Обвинувальний висновок пред'явили восьмерим:
Альберту Парсонсу, Семюелю Филдену, Юджину Швабу
Адольфу Фішеру, Августу Шпісу, Ґеорґу Енгелю, Луису Лінгу,
Оскару Небі.

Ці люди були особливо ненависні можновладцям – й не так через переконаня (всі вони були анархістами), як через те, що завдяки їм Чикаго став головним осередком робітничого руху США. Крім Філдена, жодної особи з них не було на мітингу на момент вибуху, тому звинуватили їх, а у вбивстві: обвинувачення грунтувалося на тому, що невідомий терорист діяв під враженням їх промов.

За звинуваченням в організації вибуху четверо робітників- анархістів були засуджені до повішення (згодом було доведено, що обвинувачення було хибним). Саме в пам'ять про страчених Паризький конгрес II Інтернаціоналу (липень 1889) оголосив 1 травня Днем солідарності робітників усього світу і запропонував щорічно відзначати його демонстраціями із соціальними вимогами .

У Російській імперії 1 травня вперше відзначили у 1890 році у Варшаві проведенням першотравневого страйку робочих. Наступного року у Петербурзі відбулася перша маївка. З 1897 року маївки стали носити політичного характеру і супроводжуватися масовими демонстраціями. У 1917 року 1 травня вперше відсвяткували відкрито. В усіх гловних містах України мільйони робочих вийшли на вулиці із гаслами Комуністичної партії «Усю владу Радам», «Геть міністрів-капіталістів».

1 травня в Одесі, 1917 рік
Після Жовтневої революції 1917 року свято стало офіційним: цього дня проводилися демонстрації трудящих і військові паради (перший першотравневий парад РККА відбувся в 1918 на Ходинському полі). На другий день свята, як правило, у всій країні проходили "маївки" - масові святкування на природі.

У СРСР 1 травня стало по справжньому «масовим святом». Це було свято для радянських трудящих, які отримали додатково два дні вихідних, а зусиллями більшовиків травневі гуляння  перетворилися на щось на кшталт латиноамериканських карнавалів, які набули на відміну останніх «обов'язкового характеру», з «ідеологічно вивіреними» транспарантами, гаслами та усмішками. «Найкращі з найкращих» удостоювалися честі пройтися по головному майдану країни. Такими обраними були самі робочі, та їх «представники» —  лідери і активісти профспілкового руху.

 В епоху " розвиненого соціалізму "в СРСР першотравневі демонстрації стали нести інше смислове навантаження. У день першого травня трудящі СРСР "висловлювали свою солідарність з революційною боротьбою трудящих капіталістичних країн, з національно-визвольним рухом, висловлювали рішучість віддати всі сили боротьбі за мир, за побудову комуністичного суспільства"

1 травня на Червоній Площі
Організовані колони трудящих йшли
по центральних вулицях міст і селищ під марші і музику політичної спрямованості, з гучномовців звучали вітання дикторів і політичні гасла, а з трибун, встановлених зазвичай біля головних адміністративних будівель, демонстрантів вітали керівники КПРС, представники влади, передовики виробництва, ветерани, почесні громадяни. Велася трансляція по місцевих теле-і радіоканалах. Головна демонстрація країни проходила щорічно на Червоної площі Москви і транслювалася центральними телеканалами, зі вставками кадрів демонстрацій в інших великих містах країни.

З першим травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1-го чи 2-го травня. Ця традиція святкування на природі була придумана в СРСР і збереглася до наших днів. Спочатку, в дореволюційній Росії, маївка представляла собою нелегальні збори робітників, влаштовувалася за містом в день 1-го травня. Маївки переслідувалися царською поліцією. За радянських часів маївки стали більшою мірою формою колективного відпочинку.

1 травня 1990 останній раз відбулася офіційна першотравнева демонстрація. 1 травня 1991 на Червоній площі відбувся мітинг, організований Московської федерацією профспілок та Асоціацією вільних профспілок, проти підвищення цін (на трибуні Мавзолею присуствовать М. Горбачов, А. Лук 'янов та ін).

1 травня, Київ наш час
В Україні свого другого подиху
1 травня набуло в останні роки. Збільшення числа грома
дян невдоволених владою, капіталістичною системою, що перебуває у кризі, та їх об'єднання у незалежні від партій та політики рухи опору - актуалізували значення 1 травня. Цей день для багатьох на Україні набув первинного значення, тобто не як радян
ського свята "миру, праці, травня", а як день висловлення протесту.





„Здоров'я - це нічого, але все без здоров'я - ніщо". Такий афоризм
дійшов до нас ще з давніх часів, і він не потребує коментарів.

Здорова людина - це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує
обов'язки, покладені на неї життям, і повністю реалізує свої фізичні й
розумові здібності.



Ти молодий, завзятий, кмітливий.
Ти сповнений сил та енергії.
Маєш багато мрій, бажань, задумів.
Ти хочеш осягнути все і все зрозуміти.
Мрієш про кохання і щастя.
Ти людина нового тисячоліття.
Тобі подобається бути здоровим.
Ти переможець.

ТОДІ ПРИЄДНУЙСЯ! МИ ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ!